У ПАПЕРОВИХ ВИДАННЯХ НЕ ВИСТАЧАЄ ВІКОНЕЧКА ПОШУКУ.

Журнал "Країна" у 77 числі за 22.06.2011 подав великий матеріал з трьох інтерв'ю Олени Шарговської стосовно сучасного та майбутнього електрокнижок...
 
У ПАПЕРОВИХ ВИДАННЯХ НЕ ВИСТАЧАЄ ВІКОНЕЧКА ПОШУКУ
Поточне
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Стаття
Електронна книжка стає популярною серед українців
ridna.ua
Електронна книжка стає популярною серед українців
У ПАПЕРОВИХ ВИДАННЯХ НЕ ВИСТАЧАЄ ВІКОНЕЧКА ПОШУКУ

Журнал "Країна" у 77 числі за 22.06.2011 подав великий матеріал з трьох інтерв'ю Олени Шарговської стосовно сучасного та майбутнього електрокнижок. "Дивним" чином усі четверо опитаних мають відношення до сайту "Автура" :)

У ПАПЕРОВИХ ВИДАННЯХ НЕ ВИСТАЧАЄ ВІКОНЕЧКА ПОШУКУ

У червні Антон Санченко презентував паперове видання своєї книги “Нариси бурси”. Колишній морський радист написав її про навчання в Херсонському морехідному училищі рибної промисловості. Спочатку “Нариси бурси” видав у електронному вигляді. Такі Антон називає "піксельними книжками".

Антон Санченко, 44 роки, письменник:

- Піратські бібліотеки виникли з ідеї, що все вартісне має бути переведене в цифру. Почали це робити наприкінці 1990-х ентузіасти. Потім прийшли бізнесмени. Зараз навіть бібліотека “Лібрусек”, яка має репутацію піратського ресурсу, намагається заробляти на своїх текстах. Тобто насмикав те, що залили тобі безкоштовно, і продаєш. Гарний бізнес. Максим Мошков, організатор бібліотеки Lib.ru, каже: “Я маю 50 гіг текстів. Мені цього вистачить до кінця життя”. Тож він свій проект зупинив.

Говорили, що з'явиться особлива мережева література — "сєтєратура", і витіснить паперову. Цього не сталося, тому що текстів виникло одразу дуже багато. Все гарне тонуло в тоннах графоманських вправ. Не зробили останнього логічного кроку. У книжки мають бути етапи поза автором — редактура, коректура, ілюстрації. Зараз автори серйозніше ставляться до того, що вони вивалюють на людей.

Але ці тексти в мережі - не книжки. У справжній книжці вже нічого не виправиш. Це незрівнянне відчуття – крапка. Книга - результат роботи автора та команди. Це фільтр, який виділяє вартісні тексти.

“Нариси бурси” хотілося оформити як курсантський випускний альбом. Але дизайнер Дмитро Растворцев тих альбомів ніколи не бачив. То він знайшов у себе в Сумах якогось відставного боцмана з чорноморського крейсера, взяв пляшку горілки і пішов до нього дивитися. І вийшло дуже схоже. А ще Дмитро захотів, щоб до кожної глави я підібрав епіграф. Працюю в компанії “Мета” (український інтернет-пошуковик. - "Країна"), ми якраз розробляли тематичний пошук. За його допомогою я й підбирав цитати класиків про море. Якби свою попередню книжку “Баркароли” видавав зараз, то додав би доріжку з піснями.

"Нариси бурси" розповсюджував умовно-безкоштовно, тобто з оплатою пост-фактум. Спростував забобони, що українці скоріше вдавляться, ніж перекажуть гроші авторові. Насправді готовим заплатити виявився кожен третій. І це попри нерозвиненість у нас електронних платежів. Дуже пристидив мене читач, якому для того, щоб сплатити 15 гривень через I-Box, довелося їхати 40 кілометрів до найближчого містечка, де був термінал. Єдиним покупцем на сервісі Google виявився читач мого блогу з Америки. Тобто я міг просто відіслати йому файл, не вдаючись до послуг посередників. Паперову книжку всі знайомі чомусь хочуть отримати від автора в подарунок, і то влітає в копієчку. З електронною навпаки - саме знайомі й друзі автора наввипередки біжать платити. З цієї причини електронна книга авторові вигідніша.

Я - "паперова людина", але й мені часом у старих виданнях не вистачає віконечка пошуку. Якось довелося книжку Віктора Шкловського 1956 року заради однієї цитати перечитати повністю. Довідкова література і підручники зручніші в електронному вигляді. Коли ж хочеться відпочити, зіскочити з темпу читання по діагоналі, то краще паперова книжка. Навіть погляд сторінкою й екраном рухається інакше. 800 сторінок "Музею покинутих секретів" Забужко ніколи не прочитав би з екрану. А на папері - спокійно.

Електронна книжка, як тільки "замовкає", одразу стає невидимою. Її промоцією треба займатися неперервно. Створив сайт "Автура", призначений лише для просування книжок. Там представлені паперові й електронні видання, а також відгуки й рецензії.

Що неможливо з електронними книжками

  • відчувати запах
  • сприймати на дотик
  • обходитися без зарядження батареї
  • подарувати другу
  • взяти автограф
  • сушити гербарій
  • шукати в букіністів
  • гадати на цитатах
  • штампувати своїм екслібрисом
  • присягати на президентство
  • підкладати під ніжку стола
  • прибити муху, таргана, однокласника

 

"СІМ ВОРІТ" ЗВУЧАТЬ П"ЯТЬ ГОДИН

 

Олена Захарченко, 32 роки, і Артем Захарченко, 28 років, письменники

Артем Захарченко викладає курс “Електронні видання” в Інституті журналістики Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка. Наприкінці травня з дружиною презентували електронну книжку - повість Олени про шумерських богів "Сім воріт". Виклали її для вільного скачування. Видавати в паперовому вигляді не планують.

Олена

- Мою книжку за першу добу скачали зо 300 разів. Стандартний сучукрлітівський наклад - дві тисячі - перевищили за перші три доби. А пірати виклали її у себе на другий день. Хоч і безплатна.

 

Вирішили робити електронну книжку, бо всі кажуть, що це - майбутнє. А жодної красивої такої книжки — нема. Додали аудіо-версію. Щоб ліниві могли просто слухати. Для цього довелося на грант подавати. Тепер продавати книжку не маємо права. Нам дали 7 тисяч гривень, найдорожчою була оренда студії звукозапису. Все інше ми потягнули б самі.

 

Книжка звучить п"ять годин, але записували протягом 12. Бо звукорежисер сидів зі словником і постійно виправляв актора, казав, як правильно робити наголоси в іменах шумерських богів.

 

Колись робила експеримент із інтерактивним романом. Зареєструвала в Живому Журналі багатьох "віртуалів" — героїв майбутнього твору. Вони всі вели блоги, коментували одне одного. Потім до дискусії неіснуючих блогерів долучилися реальні люди. Я відсилала їм есемески, пояснювала, що мають робити. Вони це описували в своїх блогах. Поняття не мала, як сюжет закінчиться.

 

Електронні книжки доступніші за паперові. Книгарень у нас мало, а інтернет є вже на найвіддаленішому хуторі. На нашому, біля села Порозів на Рівненщині, він є. А це — дві хати посеред поля. Самі читалки не такі вже й тендітні, як кажуть. Я читаю за їжею, а Артем — у ванній. Правда, моїй читалці майже одразу 3-річний син Гриць іграшковим молотком розбив екран. Заміна коштувала, як половина її вартості.

 

Артем

- Дізнався, що в нових версіях формату pdf можна створювати гіперпосилання, гарно оформлювати кнопки, анімувати сторінки, текст, вставляти музику і звуки. Зрозумів, що книжку треба видавати саме так. Але професійний дизайнер погодився зробити тільки загальний макет. Мені довелося навчитися верстати.

 

Першим тестив "Сім воріт" наш старший син 5-річний Марко. Просив: "Дай я ще погортаю мамину книжку". Натискав кнопки переходу з однієї сторінки на іншу, а я дивився, чи в нього виходить і що, може, поправити. Він читав назви розділів, розумів, куди зараз попаде. Коли Петро, йому 4, казав: "Давай картинки подивимося", - Марко гортав так, щоб тільки на ілюстрації потрапляти.

 

 

ПАПЕРОВА КНИЖКА СТАВАТИМЕ ПРЕДМЕТОМ РОЗКОШІ

 

Завен Баблоян, 40 років

Заступник директора харківського видавництва "Око". Розміщує у західних інтернет-книгарнях українські книжки для продажу в електронному вигляді

- Не знаю наших, європейських чи російських майданчиків, які б мене влаштовували. Тому виходив на американські - Barnes&Noble, Amazon і Google eBookstore. Аудиторія також переважно зі США - публіка, яка читає українською та російською. В точках продажу електронних книжок її ще замало.

Зробити книжку помітною допомагають відоме ім'я автора та вдала назва. У першу чергу - з погляду  пошукових машин. Я навіть написав оголошення: "Розташую для продажу на Amazon текст, що можна вважати книжкою, у назві якого в перекладі англійською будуть слова amazon, russian і books". Письменник Олексій Нікітін одразу запропонував варіант - дослідження "Амазонка в книжках російських мандрівників".

Основною перевагою електронних книжок вважаю легкий доступ - "миттєво за два кліка". Головна проблема - справедливе розповсюдження. Це зараз вирішується двома шляхами: або захистом від копіювання, або "хмарним читанням" - коли продається не файл, а доступ до нього.

Електронна книга й далі експериментуватиме з формою. Найкайфовіше було б, якби всюди в "інтернетах", де йшлося про якусь книжку, вона супроводжувалась лінком, за яким її можна негайно продивитись і купити. Звичайно, кожна книжка мала б свою сторінку із відгуками і оцінками. Це має поєднуватись із пошуковими та соціальними системами. Та й сама книжка має бути відкрита для імпорту цитат, приміток читачів - бути сама собі вікіпедією.

Паперова книжка далі буде змушена підкреслювати свої "речові" властивості. Вона посуватиметься в бік подарунку, предмету розкоші або мистецтва.

Зробити книжку помітною допомагають відоме ім'я автора та вдала назва. У першу чергу - з погляду  пошукових машин

 

Текст: Олена ШАРГОВСЬКА

Поділитись:
Реклама
Rambler's Top100