avtura.com.ua
Носії інформації застарівають швидше, ніж книжки на них
Агрегатні стани 7, або Нарисуй мені бурсу
06.05.2012, 21:29
Також ми з усіх сил намагалися уникнути тверджень про антогонізм паперового та електронного стану книжки, чим грішать усі коментатори як з табору паперуанців, так із табору електроніків. Тож ми запідозрили, що справа не в самих висловлюваннях, а в тому порядку, в якому вони пролунали. І все стане на свої місця, варто електронну книгу поставити в ланцюжку перетворень на належне їй місце не після паперового примірника, а перед ним.
Ми продовжуємо цей серіал рівно через два роки по тому, як опубліковано останню серію, що звичайно ж завелика перерва, та нас вибачає те, що ці два роки часу ми не гаяли, а перевіряли деякі висловлені до цього припущення на практиці. Тож сідайте зручненько, має бути цікаво.
В попередніх серіях ми наскільки можливо ретельно й занудно розглянули перетворення книжки від (електронного) рукопису до електронного ж тексту на бібліотечному сайті через різноманітні паперові фази, а також перші спроби деяких авторів обійтися без паперових версій книжки взагалі, що не принесло їм щастя.
Також ми з усіх сил намагалися уникнути тверджень про антогонізм паперового та електронного стану книжки, чим грішать усі коментатори як з табору паперуанців, так із табору електроніків. Більш того, усі їхні твердження, взяті окремо, як от, ніщо не замінить паперової книжки, чи там, електрони рятують берізки, видаються нам доречними і справедливими, з якого б табору вони не лунали. Тож ми запідозрили, що справа не в самих висловлюваннях, а в тому порядку, в якому вони пролунали. І все стане на свої місця, варто електронну книгу поставити в ланцюжку перетворень на належне їй місце не після паперового примірника, а перед ним.
Отож, електронний рукопис – електронна (піксельна) книжка – паперова книжка
І все має стати на свої місця.
І таки стало. Дозвольте коротко поділитися результатами принаймні трьох дослідів, які це підтверджують.
Дослід 1. „Нариси бурси”
Оскільки я все ж таки сподівався колись продовжити цей цикл, час від часу я робив записи для пам’яті. Процитую повністю один з них від 16 липня 2010 року.
Я там колись починав серію дописів про складні взаємовідношення паперових та електронних версій книжок, яку логічно було б завершити випробуваним на власному досвіді. Але дослід все ніяк не завершується, поява паперової версії все відкладається, тож варто просто записати деякі моменти, щоб не забулося.
Цікавили перш за все якісь практичні речі, наприклад, чи сприйме це серйозно критика, чи можна проводити презентацію, коли читачеві нічого помацати руками, чи будуть бажаючі це купувати і таке інше.
1) Дуже багато людей, чи не 70 відсотків, попри все питають, коли вийде паперова версія. Тож використовувати електронну для промоції твердої копії - реально, бажано і таке інше. Крім того, деякі вирішили почекати появи паперової книжки і поки не читати. На жаль, все це діло затягнулося, навряд чи паперова, навіть якщо вона буде, зараз сприйматиметься як продовження презентацій електронної версії. Але видавцям, які задумуються не тільки про друк, але й про просування, можна брати це на озброєння. Електронна версія повинна з'являтися раніше за паперову, нічим вона не завадить, а зацікавлення викличе. НМД
2) Другим питанням було, чи погодяться критики читати з екрану й рецензувати, як звичайну книжку. Так, однозначно. Може не всі погодилися, але п'ять рецензій книжка отримала. Дуже потішений.
3) Презентація. Все вирішується просто - проектор в книгарню, і це виходить навіть набагато змістовніше, ніж презентація книжки паперової, бо можна показувати картинки. Щодо того, щоб читач щось отримав на презентації - придумалось таке
Це -міні диск-візитівка десь на 30 Мб, будь-яка книжка навіть у важкому ПДФі, в принципі, має вміститися. Пробуйте, собівартість виходить не дуже велика. На лицевій стороні - таж сама обкладинка + вказівка на формат файлу (PDF). Цього, як правило, досить, щоб людина зрозуміла, що це таке без підказок.
4) Продажі. Зрозуміло, що це мав бути пристосований до цього сайт, який довелося зробити, бо в блогах стрічка дуже швидко йде за межі видимості.
Книга розповсюджеється умовно-безкоштовно, тобто скачати її повністю можна без оплати, але подаються платіжні реквізити, на які можна переказати веб-мані. Оскільки скачувалки на сайті поки не було, просто відсилався архів по замовленню листом. І на диво, досить великий процент читачів, десь третина, потім книжку оплачувала, що спростовує розповсюджену думку про любов читачів до халяви. Дехто навіть до сусіднього міста за 40 кілометрів їхав, щоб сплатити 15 грн через термінал і-бокс. Просто вражений.
Тут є певні тонкощі, в яких я ще не розібрався. При замовленні листом отой кожен третій платить, при розміщенні лінка на скачування з файлообмінника - ні. Не знаю, що тут грає роль, треба ще розбиратися.
Темпи, звичайно, невеликі. Один-два листи замовлення на тиждень і з 10-15 скачувань на тиждень, реклама не застосовувалася чи майже не застосовувалася, лише подеколи пеар в блогах (власне ось цей допис). Але навіть в такому режимі це краще, ніж, як ми встановили з іншими авторами, які намагалися продавати електронні версії по-іншому на інших сайтах (попередня оплата, захист паролем тощо)
5) Ну і 5. Щоб електронна книжка звернула на себе увагу, вона має бути оформлена краще за паперову, а не її механічною копією. Тож не варто на цьому заощаджувати і жмотитися.
Зараз, після того як цей дослід таки завершився виданням паперової книжки, і її післядрукова доля теж склалася більш-менш успішно, вже можна дописати ще декілька висновків, спочатку щодо електронної версії:
6) Диск-візитівка, на жаль, застарів швидше, ніж це увійшло б у моду в українських авторів. Диски поступилися популярністю іншим носіям, нові моделі ноутбуків вже виробляються без дисководів. Шкода.
7) Умовно-безкоштовний метод розповсюдження вперше і востаннє виправдав себе. Електронна версія окупилася у виробництві. Цього результату не вдалося потім повторити з жодною з книжок, до яких ми мали стосунок. Причини цього слабо піддаються аналізу, бо можуть залежати не від самих книжок, а від змін зовнішнього середовища. Наприклад, в людей просто стало менше грошей на екстравагантні вчинки.
8) Після виходу паперової версії доступ до електронної було припинено за умовами угоди з видавцем. Інший принцип – паралельного розповсюдження, було випробувано на іншій книжці, про що пізніше.
І тепер щодо паперової версії:
9) Радійте, автори: електронною версією книжки зацікавити видавців значно легше, ніж її рукописом. Друк „Нарисів бурси” розглядався чотирма видавництвами, тож автор мав змогу обирати найкращу пропозицію і демонструвати твердість, коли пропонувалися невигідні умови. Не певен, що не маючи за плечима вже виданої піксельної книжки, він встояв би і не погодився б на першу ж можливість побачити свою книжку надрукованою мізерним накладом і в поганій поліграфічній якості.
10) Попри це, начебто „готовий” до друку макет книжки, на що був основний розрахунок, довелося (і не тільки в цьому випадку, про що пізніше) переробити трохи менше, ніж повністю. При чому, це сталося з двома книжками і в різних видавництвах. Тож, мабуть, це притаманно усім видавцям взагалі. Вони хочуть прикласти до книжки свою руку, бо всі закиди читачів, якщо такі будуть, вислуховувати потім їм, а не автору.
11) Рецензії критиків, зібрані електронною версією, можна використати для так званих „бларбсів” – відгуків про книжку на обкладинці.
12) Для стимулювання продажів паперової версії проводилася рекламна кампанія в Інтернеті з використанням „демонстраційної” (тобто часткової) електронної версії, банерів, контекстної реклами в пошукових машинах і спеціально „заточених” під продаж книжок в офлайнових книгарнях сторінок сайту „Автура”. Кампанія пройшла успішно, початкові продажі зросли.
13) Бажання деяких людей читати з паперу – то не відмовка, так воно і є. Дочекалися паперової версії, привітали, купили, прочитали.
Щось забагато висновків, як на один розділ цього серіалу. Про паралельне розповсюдження електронної й паперової версії на прикладі „Навколосвітньої мандрівки вітрильником наодинці” Джошуа Слокама і про ефективне просування виключно електронної книжки на прикладі „Семи воріт” Олени Захарченко чекайте в наступних серіях.
Оце таке.
|
