|
ВІСНИК VI-го міжнародного конкурсу короткого оповідання "Zeitglas-2016" : спеціальне видання
Олександр Апальков, Наслунга Влад, Шеверного Маргарита
(Переклад:
Апальков Олександр)
— Склянка Часу*Zeitglas,
2017.
— 256 с.
— (Серія: Вісник конкурсу прози).
— м.Канів. — Наклад 200 шт.
Можливість автографа.
Жанр:
— Проза
Анотація:
VI-й міжнародний конкурс на краще коротке оповідання «Zeitglas-2016» був оголошений 1 січня 2016 року та тривав до 30 грудня 2016 року
Головна мета цього конкурсу полягала у висвітленні проблем сьогодення та ознайомлення читачів з найкращими зразками нинішньої художньої літератури, котра не знає кордонів та утисків цензорів.
Умови конкурсу:
мова написання — українська або російська;
обсяг — до 16000 знаків. (Не більше!)
вік учасників — не обмежений.
кількість творів — ОДИН!
тематика — сьогодення...
Примірник Віснику можна придбати післяоплатою, замовивши його в редакції журналу "Склянка Часу*Zeitglas"
Тел. (04736)36805
zeitglas@ck.ukrtel.net
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Інгвар АНТ
Carpe diem
“Одного дня ви помрете”
М. Зузак “Крадійка книжок”
– Ну то що, ходімо? – маленька долоня опинилась перед карими очима, які уже давно вицвіли.
– Так швидко?! – замість здивування, у голосі почулись лиш легкі нотки суму, переплетені невидимою ниткою вдячності.
– Ти взагалі щасливчик, – червоні вуста дівчинки, із волоссям кольору осіннього листка клену, рухались нешвидким бігом, – комусь було дано і значно менше.
– Знаю, – його погляд ловив темні дитячі очі, які здавались намистинки на шнурочку, – але у мене ще одне єдине прохання.
– Добре, – вилетіла відповідь ... [ Показати весь уривок ]
одразу, – я згодна на це.
– Але… але, – по посіченому глибокими зморшками обличчю пробіг подив, брови піднялись, – ти ж не запитала про, що я прошу?
– Друже, – слова тихо бриніли із її уст, а посмішка розцвіла на поцяткованому веснянками обличчю, – мені більш відомо про тебе, чим ти сам про себе знаєш. І майже всі, просять, одне і те саме.
– Але хіба це можливо? – старі очі трохи розширились, набувши форми м’ячів для гольфу.
– Якщо людині щось невідомо – це не означає неможливе. – її лице і далі світилось. – І ще: майже всі просять, одне і те саме.... [ Згорнути уривок ]
|
