Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних. www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
'Гортаючи альманах «Скіфія-2017-Літо», хочу пройтися її поетичною частиною та поділитися своїми враженнями.
Зайченко Софія прагне «вынуть ногу из жизни круга», Віленська Надія залишається «на камне искрою золотой», Чигрінова Ольга багаторазово підкреслює твердження, що «герої не вмирають». Літня поезія Лепеха Степана пливе і ллється як мелодія, тож зрозуміло, чому автор має 5 аудіоальбомів власних пісень. З продовження «Абетки» (від Р до Я) Проценка Миколи мене спокусив «Соблазн». У Маліцького Владислава цікавий образ франкфуртської весни та «три-чотири рядки, щоб відтворити волосся ... [ Показати всю рецензію ]
твоє». Мамчич Олена заінтригувала «замріяним танго» та накрила «ноктюрнами печалі». Савчук Анастасія поділилася сміливістю роздумів в «Грішній» та «Великому вибуху». Страшнюку Володимиру в поезії дуже комфортно, адже йому «зірки Оріону нашіптують вірші без назв». Теліга Катерина провела «лабіринтами свідомості» та підвела до того, чому «треба негайно змінити свій гардероб». У Бевза Григорія вірш за тематикою нового конкурсу «Добре жити з родиною». Немолот Вікторія рятується «старыми фильмами» та гад!
ає на «кофейной гуще». В Білошніченко Олени вірш-журба. Швень Наталія прочиняє «непомітно двері до осені». Жук Валерія привідкрила завісу «там, де мальв немає». Шкурак Тетяна розписала мій- «твій хронометраж». Валуєв Іван йде «шляхом митця» й шукає загублену мрію. Поїденчук Руслан розкриває світ своєї «ідилії». У Попової Оксани «незбагненною любов’ю» сповнені кожна мить і кожен вірш. Перебийніс Петро «у жменю збирає слова» про рідну мову. У Глущенка Володимира римовані вірші й римовані дні. «Мед з каменю» добуває Димин Ярослава. Я ж провела екскурс рідним краєм «з серця Волині», пробіглася «літнім дощем» та загубилася «між червнями». А Воловичева Аліна вся в чеканні «між добром і злом» та жалкуванні «жаль, что я не курю».
Звичайно ж, дизайн обкладинки альманаху, як і завжди — чудовий. А ще приємна несподіванка — стаття в «Літературній Україні» № 32 (5713) від 17 серпня 2017 року «Така літня «Скіфія»!», де згадані автори альманаху.'
