Олексій Нікітін : Victory Park (укр) : Рецензії в пресі.

Автор рецензії: редакція (джерело: Наш Киев)

Книга русскоязычного киевского писателя Алексея Никитина "Victory park" вышла еще в 2014 году, но на украинский ее перевели только сейчас. Главная тема – Киев 1980-х, эпохи Перестройки и умирания советского строя.
Основные события романа развиваются в Парке Победы. На фоне продолжается афганская война, власть чувствует конец своего правления, а огромная страна готовится к распаду.
Главные герои книги – обычные киевляне, перекупщики и фарцовщики, наркоторговцы и маргиналы. Несмотря на сложности, они празднуют дни рождения, устраивают проводы в армию, пытаются быть счастливыми. Эти люди знают, ... [ Показати всю рецензію ] как добыть то, чего не хватает для лучшей жизни.
В свой роман о крахе СССР Никитин мастерски вплел рассказы о разных этапах истории города — от Киевской Руси до Второй мировой войны. В его текстах сквозит очень добрый юмор, полный снисхождения к главным героям.
Цитата. “Вийшовши до Бесарабки, Віля на хвилину зупинився, роздумуючи, куди б сьогодні чкурнути. Хрещатик вітав його, полихнув його відбитим сонцем у вікнах верхніх поверхів. Вирішивши, що це знак, Віля пірнув у підземний перехід і опинився під каштанами непарної сторони. На нього озиралися студентки молодших курсів, тридцятирічні “фам фаталь”, яких завжди чимало на київських вулицях, і їхні ревниві супутники, що передчасно погладшали на жирних борщах і лінивих варениках. Озиралися взагалі всі”.

[ Згорнути рецензію ]

Автор рецензії: Ігор Бондар-Терещенко (джерело: UAМодна)

Для нашого «забудькуватого» часу цей авантюрний роман з часом, що трапився в Києві перед самісіньким розвалом Радянського Союзу – енциклопедія життя і альтернативна історія. Адже про те, як велося в ту бровасту епоху, ви не знайдете в офіційних документах – газетних передовицях, спогадах будівничих Баму та іншого агітпропу. «Джинси Віля купив минулого літа, - починає свою «галантерейну» оповідь автор. - Узяв дві пари за вісім червінців у фіна з «Ленінської Кузні» у валютному барі «Либіді». Другу пару потім скинув за стольник Белфасту, відбивши покупку. А той уже за двісті загнав її на «точці». ... [ Показати всю рецензію ] Віля не фарцював постійно, тільки іноді бомбив випадкових фірмачів. А в Белфаста ця справа була неабияк поставлена». І ще ця проза киває вбік забутого радянського кіно. Наприклад того, де герой Панкратова-Чорного представився Челентано, щоб потрапити на великосвітську тусовку. Те саме тут, у «Victory Park», де герой роману – викапаний актор Боярський, який безоглядно користується хлібосольною (і не лише) увагою місцевих жіночок. «- Дітко,- вискочила на кухню після цієї промови подруга Афродіти Олена, її приголомшені очі ледь уміщалися на круглому українському обличчі,- це справжній Боярський! А я, дурепа, не вірила… - Ага,- розгублено кивнула Афродіта, не припиняючи швидко-швидко кришити огірки,- і я сумнівалася.- Дістань варені яйця з холодильника… І майонез там у баночці».

[ Згорнути рецензію ]

Автор рецензії: Ігор Бондар-Терещенко (джерело: vgorode.ua)

Роман известного киевского писателя, до недавнего времени публиковавшегося в российских издательствах, этим летом впервые появился в переводе на украинский. Занятное чтение, стоит отметить, и увлекательное. Ну, и трагическое, конечно, если упомянуть Афганскую войну, захлестнувшую не только "коллективную память" эпохи, но даже локальный сюжет романа с обороной киевского парка "Победа" ветеранами, идущими на милицию под "Интернационал".

По сути, метафорический и метафизический "Victory Park" Алексея Никитина для сегодняшнего дня – это почти альтернативная история – вот что такое этот авантюрный ... [ Показати всю рецензію ] роман со временем, случившийся в Киеве перед самым развалом Советского Союза. Ведь о том, как жилось нам в ту бровастую эпоху, вы не найдете в официальных документах – газетных передовицах, воспоминаниях строителей БАМа и прочем агитпропе. "Джинси Віля купив минулого літа, - начинает свой "галантерейный" рассказ автор. - Узяв дві пари за вісім червінців у фіна з "Ленінської Кузні" у валютному барі "Либіді". Другу пару потім скинув за стольник Белфасту, відбивши покупку. А той уже за двісті загнав її на "точці". Віля не фарцював постійно, тільки іноді бомбив випадкових фірмачів. А в Белфаста ця справа була неабияк поставлена".

И еще эта проза кивает в сторону забытого советского кино. Например того, где герой Панкратова-Черного представился Челентано, чтобы попасть на великосветскую тусовку. То же самое здесь, у Никитина в "Victory Park", где герой, как две капли воды похожий на актера Боярского, напропалую пользуется расположением местных девиц.

И все-таки энциклопедия жизни в этом романе гораздо шире представлена не отношениями героев, а дружбой между обычными бытовыми вещами. Рубашки "Wrangler" и журнал "Здоровье", велосипеды "Украина" и "Минск", салат "Оливье" с "Докторской" колбасой и женские кроссовки "Puma" тридцать шестого размера. С которых, собственно, и началась эта трагикомическая история победы над одним, отдельно взятым государством на бывшей карте нашей Родины.

[ Згорнути рецензію ]

Автор рецензії: Ігор Бондар-Терещенко (джерело: Сегодня)

Роман "Victory Park" Олексія Нікітіна – цікаве чтиво про авантюриста, що косив під Боярського, ну, і трагічне, якщо згадати Афганську війну, яка відгукнулась в локальному сюжет твору з обороною київського парку "Перемога". Крім того, тут безліч історій про те, як народу в 1980-х "обіцяли докторську ковбасу, сардельки "Молочні", обіцяли навіть вершкове масло в пачках по тридцять чотири копійки". Загалом метафоричний "Victory Park" – це майже альтернативна історія – ось що таке цей роман з часом, що трапився в Києві перед самим розвалом Радянського Союзу. Про це ви навряд чи знайдете в офіційних ... [ Показати всю рецензію ] документах. "Джинси Віля купив минулого літа, – підтверджує автор. – Узяв дві пари за вісім червінців у фіна з "Ленінської Кузні" у валютному барі "Либіді". Другу пару потім скинув за стольник Белфасту, відбивши покупку".

[ Згорнути рецензію ]