|
29.07.2021
Автор рецензії: Святослава (Т.В. Саєнко)
(джерело:
Літературна критика)
Анкета
Ваша загальна думка про журнал “Склянка Часу”?
2. Ваші враження про один з його номерів? (вкажіть який!)
3. Який матеріал, на Вашу думку, є кращим в таких жанрах:
а) проза
б) поезія
в) есе
4. Ваші враження від ілюстрації журналу?
5. Як “Склянка Часу” потрапила до Вас?
6. Що б Ви могли запропонувати нашому журналу?
7. Чи маєте Ви бажання ознайомитися з попередніми номерами “Склянки Часу”?
8. Хочете отримувати журнал поштою – звертайтеся за адресою: “Склянка Часу”, вул. Шевченка,31/32, м.Канів, Черкаська обл. 19003, Україна;
тел/факс (04736) 36805
e-mail: zeitglas.kaniv@gmail.com
Шаноний ... [ Показати всю рецензію ]
пане Олександре!
Із задоволенням відповідаю на питання Вашої анкети:
1. Радію з того, що є такий талановитий організатор, письменник, як Ви, який у скрутні часи переходу України на новий вектор розвитку, "підняв" нелегку справу, створивши чудовий мистецький осередок на руїнах тоталітарної культсистеми. Вважаю, що наш Кобзар духовно сприяв процесу становлення, разом з іншими небайдужими та зацікавленими людьми, зокрема славетним П. Кулішем, якого Ви "полюбили и взяли его жизнь за образец", судячи з прекрасної повісті "Нравы города Ка".
За приблизними підрахунками: упродовж 25 років своєї видавничої діяльності опрацювали тисячі рукописів, часом аматорських, далеких від літератури та журналістики, утвердили оригінальний, з власним обличчям літературно-мистецький журнал, видали майже два десятки "Антологій сучасної новелістики та лірики України", чотири десятки альманаху "Скіфія", не злічити кількості Вісників міжнародних і національних конкурсів, книжечок окремих авторів. Тобто, згуртували навколо себе потужну армію дописувачів, початківців, знаних майстрів Слова, серед яких відкрили справжні нові, неповторні зірки, які спалахнули своїм талантом саме на сторінках Ваших видань.
Не можу не згадати поетес Тетяну Машковецьку "Твій Літопис", Ніну Бредихіну, Ірину Іршан, Вікторію Немолот, поетів Олега Гнатюка "Сади цвітуть", Миколу Проценка "Тайна Мироздания", Миколу Стасюка "Коли сміється й плаче скрипка", прозаїків Романа Шилуцького "Мой счастливый год", Інну Максимович "Исчезли солнечные дни", Тетяну Плихнович "ОʼБолонський екстрим", Анну Слободян "Добра ніч, ненько моя далека", Оксану Левіну "Голуби Сергія Леника", Володимира Єременка "Памятник дождю".
На тлі руйнації країни й надії Ви робили неоціненну справу відродження її мистецького духу, таланту, наснаги, того, що не купується за гроші та важко пробивається до світла через чорноту наруги, жорстокості, грубості, злодійства, невігластва, коли паростки краси відверто не помічаються, замовчуються, надаючи простір зловісним збоченцям, брехунам, лицедіям.
Відвідавши цьогорічний книжковий ярмарок "Арсенал" хочу відмітити, що гроші на видавництва у державі є, але розподіляються вони дивним чином: підтримується ворожа нормальній людській суті розбещеність, тваринні інстинкти, нахабство, жага лідерства, багатства, а декларуємо "суспільство з обмеженими потребами".
Тому, на сьогоднішнішній день Ваша видавнича діяльність, зокрема журнал "Склянка часу", є ковтком свіжого повітря для України, ареалом здорового творчого життя у мороку "беспредела", як хвалені, рекламовані Мальдіви для "відновлення втомлених олігархів і бізнесменів". Відпочиваю душею на сторінках Ваших видань, радіючи блискучим роботам, новим іменам, і горда з того, що є їх автором.
Вклоняюсь Вам, як справжньому послідовнику П. Куліша, який достойно продовжує нелегку справу відродження, утвердження національного мистецтва у сімʼї європейських країн високої культури.
Бажаю успіху, сміливості, терпіння, натхнення, удачі, творчих ідей, злетів, знахідок дорогоцінних скарбів.
2. Журнал № 95 за 2020 р. прочитала повністю: увесь матеріал, на мою думку, цікавий, підібраний з літературним смаком як для любителя прози, так і поезії, роботи художника Ярослава Савчина чудово прикрасили видання (як це, так і наступні – іншими майстрами). Обкладинки креативні, тонко вивірені та пасують змісту, формату. На жаль, є помилки, як авторскі, так і друкарські, не зовсім вдалий шрифт з малими відступами між словами.
Загалом, дизайн журналу продуманий, матеріал підібраний професійно, розміщений з відчуттям розумної дистанції, вдало складеного змісту.
3. Важко сказати, усі роботи достойні; з прочитаного:
а) Р. Шилуцький "Мой счастливый год",
Інна Максимович "Исчезли солнечные дни";
б) Т. Машковецька "Твій Літопис", Н. Бредихіна, І. Іршан, В. Немолот, М. Проценко "Тайна Мироздания", М. Стасюк "Коли сміється й плаче скрипка";
в) С.Лазо, О. Вергеліс, О. Апальков.
4. Чудові, доречні, зі смаком.
5. Дякуючи Антоніні Корінь, яка запропонувала прийняти участь у конкурсі, але відмовилась через брак часу, а подумавши, відправила свої три "Київські історії".
6. Пропоную і далі "Київські історії", окремі уривки з книжок "Хмелівські оповідання", "Александрийские рассказы", "За мечтой..." (дневник со вставками о прочитанном, потрясшем и сыгравшем значительную роль в формировании личности); сборника стихов "Сиянье любящих душ", научно-популярные статьи об экологии, экологическом образовании, ноосферной парадигме, энергоинформационной структуре человека, смелых и революционных взглядах индийского учителя Ошо, отрывки его выступлений из "Библии Раджниша".
7. Маю багато непрочитаного з Ваших видань. [ Згорнути рецензію ]
|
