Еліна Заржицька, Катерина Шаповалова : Лікарі й біологи : Рецензії в пресі.

Автор рецензії: Федіна Олена (джерело: Золота пектораль)

«Вони змінили світ. Лікарі й біологи», упорядники Еліна Заржицька, Катерина Шаповалова. – Харків: Юнісофт, 2021 р., 120 с.

Залучити дітей до читання, яке б залишило ґрунтовні знання та посіяло зерна зацікавленості власним здоров’ям, організмом людини в цілому, медициною й усіма її витоками від минулого до сьогодення, сприяло б усвідомленню значення найвагоміших відкриттів, що забезпечують здорове існування на планеті, – не лише корисно, але й можливо, маючи сучасного помічника-посібника «Вони змінили світ. Лікарі й біологи», упорядниками якого є Еліна Заржицька та Катерина Шаповалова (Харків: ... [ Показати всю рецензію ] Юнісофт, 2021 р., 120 с.).

Майстерно уплетені відомості про видатних учених у царині медицини та біології, які почергово змінюють одна одну, залежно від епохи, в якій жили, досліджували, вивчали та навчали найвідоміші світові науковці та практики, насичені інформативними відомостями про здоров’я та способи впливу на нього.

Світ навколо кардинально відрізняється від часів Гіпократа, Левенгука, Дарвіна, Павлова. Чи міг собі уявити, наприклад, Дженнер, що винайдена ним вакцинація не лише рятуватиме життя людей на межі ХVII-XVIII століть, а й стане хіба не єдиним способом виживання на планеті зо двісті років потому? Чи розвинулася б сучасна наука на стільки масштабно, якби не здогадка Гарвея про те, що усе живе з’являється з яйця, чи про призначення серця та кола кровообігу? На якій щаблині була б нині еволюція, якби не відкриття Ламарка? Напевно, лише в теорії, досі на трьох китах…

Кожна сучасна дитина змалечку знає про необхідність миття рук, а звідки взялась ця «традиція», із задоволенням розкаже сам Земмельвейс, геній хірургії. Як виглядав перший мікроскоп? Яких «звіряток» з його допомогою розгледів Левенгук та чому він так називав мікроорганізми? Як єгиптяни лікували рани цвіллю та як це пов’язано з пеніциліном Флемінга? У книзі «Вони змінили світ. Лікарі й біологи» зібрано відповіді на питання про те, що нині, здавалося б, доведено до автоматизму. Але ж на скільки, виявляється, людство недооцінює значення та вплив звичних щоденних процесів на здоров’я та життя.

Доступний для дитячого сприйняття виклад матеріалу, що супроводжується доречною та зрозумілою наочністю, цитатами світочів науки, дає глибоке уявлення та розуміння про здоров’я та способи його збереження, про звичні сьогодні медичні терміни та їхнє походження, розвиток наукової думки та усталені здоров’язбережувальні традиції, що рятують життя, беручи свій початок до нашої ери.

Своє застосування книга знайде не лише в домашній бібліотеці. Інтеграція біології, медицини, історії, основ здоров’я уможливлюють її використання під час проведення відповідних уроків у закладах загальної середньої освіти, гурткової роботи, тематичних тижнів та днів здоров’я, виховних годин, позакласних заходів.

Нині кожний, як ніколи, має дбати про себе, а навчатись цьому необхідно з дитинства. Знання лишають відбиток тоді, коли вони цікаві, а тому в нагоді стане науково-популярне видання «Вони змінили світ. Лікарі й біологи», від прочитання якого не відмовиться і досвідчений дорослий.

Як стверджував Ібн Сін (Авіценна): «Рух може замінити безліч ліків, та жодні ліки світу не замінять руху». Тож, рухаймось вперед, на зустріч здоровому життю, сповнені знаннями про світ навколо з точки зору медицини.

[ Згорнути рецензію ]

Автор рецензії: Федіна Олена Володимирівна (джерело: Книгобачення)

«Вони змінили світ. Лікарі й біологи», упорядники Еліна Заржицька, Катерина Шаповалова. -- Харків: Юнісофт, 2021 р., 120 с.

Залучити дітей до читання, яке б залишило ґрунтовні знання та посіяло зерна зацікавленості власним здоров’ям, організмом людини в цілому, медициною й усіма її витоками від минулого до сьогодення, сприяло б усвідомленню значення найвагоміших відкриттів, що забезпечують здорове існування на планеті, – не лише корисно, але й можливо, маючи сучасного помічника-посібника «Вони змінили світ. Лікарі й біологи», упорядниками якого є Еліна Заржицька та Катерина Шаповалова (Харків: ... [ Показати всю рецензію ] Юнісофт, 2021 р., 120 с.).
Майстерно уплетені відомості про видатних учених у царині медицини та біології, які почергово змінюють одна одну, залежно від епохи, в якій жили, досліджували, вивчали та навчали найвідоміші світові науковці та практики, насичені інформативними відомостями про здоров’я та способи впливу на нього.
Світ навколо кардинально відрізняється від часів Гіпократа, Левенгука, Дарвіна, Павлова. Чи міг собі уявити, наприклад, Дженнер, що винайдена ним вакцинація не лише рятуватиме життя людей на межі ХVII-XVIII століть, а й стане хіба не єдиним способом виживання на планеті зо двісті років потому? Чи розвинулася б сучасна наука на стільки масштабно, якби не здогадка Гарвея про те, що усе живе з’являється з яйця, чи про призначення серця та кола кровообігу? На якій щаблині була б нині еволюція, якби не відкриття Ламарка? Напевно, лише в теорії, досі на трьох китах…
Кожна сучасна дитина змалечку знає про необхідність миття рук, а звідки взялась ця «традиція», із задоволенням розкаже сам Земмельвейс, геній хірургії. Як виглядав перший мікроскоп? Яких «звіряток» з його допомогою розгледів Левенгук та чому він так називав мікроорганізми? Як єгиптяни лікували рани цвіллю та як це пов’язано з пеніциліном Флемінга? У книзі «Вони змінили світ. Лікарі й біологи» зібрано відповіді на питання про те, що нині, здавалося б, доведено до автоматизму. Але ж на скільки, виявляється, людство недооцінює значення та вплив звичних щоденних процесів на здоров’я та життя.
Доступний для дитячого сприйняття виклад матеріалу, що супроводжується доречною та зрозумілою наочністю, цитатами світочів науки, дає глибоке уявлення та розуміння про здоров’я та способи його збереження, про звичні сьогодні медичні терміни та їхнє походження, розвиток наукової думки та усталені здоров’язбережувальні традиції, що рятують життя, беручи свій початок до нашої ери.
Своє застосування книга знайде не лише в домашній бібліотеці. Інтеграція біології, медицини, історії, основ здоров’я уможливлюють її використання під час проведення відповідних уроків у закладах загальної середньої освіти, гурткової роботи, тематичних тижнів та днів здоров’я, виховних годин, позакласних заходів.
Нині кожний, як ніколи, має дбати про себе, а навчатись цьому необхідно з дитинства. Знання лишають відбиток тоді, коли вони цікаві, а тому в нагоді стане науково-популярне видання «Вони змінили світ. Лікарі й біологи», від прочитання якого не відмовиться і досвідчений дорослий.
Як стверджував Ібн Сін (Авіценна): «Рух може замінити безліч ліків, та жодні ліки світу не замінять руху». Тож, рухаймось вперед, на зустріч здоровому життю, сповнені знаннями про світ навколо з точки зору медицини.

[ Згорнути рецензію ]

Автор рецензії: Олена Швець-Васіна, член Конгресу літераторів України (джерело: Буквоїд)

Як подолати всі хвороби світу? Чи можна знайти ліки, що дають зцілення від усіх недугів?.. Відповіді на ці питання шукали з найдавніших часів.

Книга знайомить з легендарними вченими — від Гіппократа до Флемінга. Ви дізнаєтесь про геніальні відкриття, ризиковані наукові експедиції, шукачів доісторичних істот, безстрашних мисливців на мікробів… Це розповідь про людей, безмежно закоханих у свою справу, — і про те, як важливо попри все зберігати вірність своїм мріям. Історії великих лікарів і біологів, які змінили світ.

Укладання Еліни Заржицької, Катерини Шаповалової.

Ілюстрації Наталії ... [ Показати всю рецензію ] Шерстюк.

Вони змінили світ. Лікарі й біологи. – Харків: Юнісофт, 2021. – 120 с.: іл. – (Серія «Найкращий подарунок»)

[ Згорнути рецензію ]

Автор рецензії: Олена Швець-Васіна (джерело: Золота пектораль)

Саме з такою назвою вийшла з друку книга серії «Найкращий подарунок» у видавництві «Талант» (м. Харків). Її укладачі – Еліна Заржицька та Катерина Шаповалова – зуміли зібрати цікаві і дивовижні факти і легенди про великих вчених у галузях медицини і біології.

Особливий захват викликають ілюстрації Наталії Шерстюк. Образне художнє відтворення і портретів видатних особистостей, і словесних квантів їх життя – найцікавіших і виразних – зразу ж привертають увагу.

Книга «Лікарі й біологи» стисло і, водночас, глибоко відображує найвизначніше, що відкрили видатні вчені світу. Прослідкуємо за вічномитями ... [ Показати всю рецензію ] їх геніальних винаходів.

Плеяду блискучих лікарів відкриває Гіппократ – грецький лікар, який жив за часів Перикла, був сучасником Сократа і Платона, а також лікував філософа Демокрита. «Клятва Гіппократа» – вираз, який знає кожна людина. Саме Гіппократ є творцем високого морального вигляду лікаря. Гіппократ зупинив поширення епідемії чуми в Афінах і врятував величезну кількість людей від смерті. Зміг визначити хворобу і вилікувати царя Македонії.

А ось що розповідає книга про «батька науки», теорії якого вплинули на історію людства більше, ніж роботи будь-якої іншої постаті: Аристотель –давньогрецький науковець-енциклопедист, філософ, засновник класичної логіки ввижається і засновником біології. Саме Аристотель був першим, хто пояснив, що рослина цвіте найкраще у «вигідних для неї місцях». Багаторічне вивчення тварин дало змогу Аристотелю класифікувати їх на різні групи й різновиди.

В книзі йдеться мова і про легендарного Клавдія Галена – давньоримського медика, хірурга і філософа грецького походження. Думаю, не всі знають, що саме Клавдій Гален, працюючи хірургом у школі гладіаторів Римської імперії, врятував майже всіх та зміг описати близько 300 людських м’язів, 7 пар черепних нервів, а також довести, що по артеріях тече кров, а не міфічна пневма (щось подібне до життєвої сили). Матеріали книги «Лікарі й біологи» підкреслюють, що його теорія про те, що мозок контролює рухи за допомогою нервової системи, актуальна і сьогодні.

Відомо, що за словами середньовічного персидський ученого, філософа і великого медика Ібн Сіна Авіценни: «Три зброї є у лікаря: слово, рослина, ніж». Серед цікавих фактів і легенд у даному збірнику є й те, що Авіценна став першим лікарем, що дав визначення таким складним захворюванням, як чума, жовтяниця, холера та ін.

Книга «Лікарі й біологи» розповідає й про знаменитого швейцарського алхіміка, лікаря, філософа Теофраста Парацельса, одно з великих досягнень котрого – пояснення природи і причин силікозу (професійна хвороба гірників); про видатного англійського дослідника Вільяма Гарвея, засновника сучасної фізіології та ембріології, про якого Іван Павлов казав, що «лікар Вільям Гарвей заглянув в одну з найважливіших функцій організму – кровообіг і тим самим заклав фундамент нового розділу точного знання – фізіології тварин».

Дуже цікаво подані розповіді про основоположника наукової мікроскопії, голландця Антоні ван Левенгука; про видатного англійського лікаря і натураліста Едварда Дженнера, який створив вакцину від віспи на сто років раніше вакцин Луї Пастера;, про французького вченого, дослідника природи Жана Батиста Ламарка, що створив свої знамениті сходи: усі живі істоти він розділили на дві групи – хребетних і безхребетних; про засновника порівняльної анатомії та палеонтології, француза Жорж Кюв’є; про титана людської думки, англійця Чарлза Дарвіна, праця якого «Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних порід у боротьбі за життя» вважається геніальною; про угорського хірурга Ігнаца Земмельвейса, який обрав хлорку як засіб дезінфекції (особливо для вагітних); про геніального французького вченого Луї Пастера, який створив світову наукову школу мікробіологів і винайшов вакцину від смертельних хвороб – віспи і укусів скажених тварин; про великого дослідника, німецького лікаря, мікробіолога Роберта Коха, що знайшов збудник туберкульозу і виділив мікроб, що викликає холеру; про Івана Павлова – великого російського фізіолога, який розробив три основні гілки фізіології: фізіологія вищої нервової діяльності, фізіологія серцево-судинної системи (кровообіги) і фізіологія травлення; про британського бактеріолога Олександра Флемінга, який винайшов пеніцилін: до цього дня на основі цієї речовини створюються антибіотики, які рятують життя мільйонам людей.

Звичайно, один чи два автори, якщо би вони взялися за написання всіх відкриттів історичних постатей в медицині та біології, були би не в змозі повно викласти і проаналізувати все накопичене в цих галузях. Та й це зайняло би декілька томів. «Лікарі й біологи» не носить фундаментальний і вичерпний характер, але структура книги логічна, послідовна, відображає основні напрямки розвитку біології та медицини.

До позитивних якостей книги можна віднести й те, що вона викладена доступно, легко сприймається. Тим самим зручна у використанні, що забезпечується, по-перше, кількістю запропонованих видатних вчених, по-друге, різноманіттям шрифту і розміру тексту для подачі найвизначніших подій діяльності і цитат цих постатей, по-третє, повторюю, ілюстрації, на мій погляд, – сучасні й самобутні – є чітким і гармонійним доповненням до літературного матеріалу.

Підкреслюю, що всіма причетними проведена велика робота щодо підготовки і видання книги про лікарів і біологів. Збірник є важливим носієм цікавої інформації як для школярів, студентів, так і дорослих: вчителів, бібліотекарів, батьків.

Що ж? Подорож сторінками книги «Лікарі й біологи» дійшла свого кінця. Але читання книги ще цікавіше, ніж розповідь про неї.

Запрошую в неймовірний світ геніїв!

[ Згорнути рецензію ]

Автор рецензії: Олена Швець-Васіна (джерело: Портал Жінка-УКРАЇНКА)

Саме з такою назвою вийшла з друку книга серії «Найкращий подарунок» у видавництві «Талант» (м. Харків). Її укладачі – Еліна Заржицька та Катерина Шаповалова – зуміли зібрати цікаві і дивовижні факти і легенди про великих вчених у галузях медицини і біології.

Особливий захват викликають ілюстрації Наталії Шерстюк. Образне художнє відтворення і портретів видатних особистостей, і словесних квантів їх життя – найцікавіших і виразних – зразу ж привертають увагу.

Книга «Лікарі й біологи» стисло і, водночас, глибоко відображує найвизначніше, що відкрили видатні вчені світу. Прослідкуємо за вічномитями ... [ Показати всю рецензію ] їх геніальних винаходів.

Плеяду блискучих лікарів відкриває Гіппократ – грецький лікар, який жив за часів Перикла, був сучасником Сократа і Платона, а також лікував філософа Демокрита. «Клятва Гіппократа» – вираз, який знає кожна людина. Саме Гіппократ є творцем високого морального вигляду лікаря. Гіппократ зупинив поширення епідемії чуми в Афінах і врятував величезну кількість людей від смерті. Зміг визначити хворобу і вилікувати царя Македонії.

А ось що розповідає книга про «батька науки», теорії якого вплинули на історію людства більше, ніж роботи будь-якої іншої постаті: Аристотель –давньогрецький науковець-енциклопедист, філософ, засновник класичної логіки ввижається і засновником біології. Саме Аристотель був першим, хто пояснив, що рослина цвіте найкраще у «вигідних для неї місцях». Багаторічне вивчення тварин дало змогу Аристотелю класифікувати їх на різні групи й різновиди.

В книзі йдеться мова і про легендарного Клавдія Галена – давньоримського медика, хірурга і філософа грецького походження. Думаю, не всі знають, що саме Клавдій Гален, працюючи хірургом у школі гладіаторів Римської імперії, врятував майже всіх та зміг описати близько 300 людських м'язів, 7 пар черепних нервів, а також довести, що по артеріях тече кров, а не міфічна пневма (щось подібне до життєвої сили). Матеріали книги «Лікарі й біологи» підкреслюють, що його теорія про те, що мозок контролює рухи за допомогою нервової системи, актуальна і сьогодні.

Відомо, що за словами середньовічного персидський ученого, філософа і великого медика Ібн Сіна Авіценни: «Три зброї є у лікаря: слово, рослина, ніж». Серед цікавих фактів і легенд у даному збірнику є й те, що Авіценна став першим лікарем, що дав визначення таким складним захворюванням, як чума, жовтяниця, холера та ін.

Книга «Лікарі й біологи» розповідає й про знаменитого швейцарського алхіміка, лікаря, філософа Теофраста Парацельса, одно з великих досягнень котрого – пояснення природи і причин силікозу (професійна хвороба гірників); про видатного англійського дослідника Вільяма Гарвея, засновника сучасної фізіології та ембріології, про якого Іван Павлов казав, що «лікар Вільям Гарвей заглянув в одну з найважливіших функцій організму – кровообіг і тим самим заклав фундамент нового розділу точного знання – фізіології тварин».

Дуже цікаво подані розповіді про основоположника наукової мікроскопії, голландця Антоні ван Левенгука; про видатного англійського лікаря і натураліста Едварда Дженнера, який створив вакцину від віспи на сто років раніше вакцин Луї Пастера;, про французького вченого, дослідника природи Жана Батиста Ламарка, що створив свої знамениті сходи: усі живі істоти він розділили на дві групи – хребетних і безхребетних; про засновника порівняльної анатомії та палеонтології, француза Жорж Кюв’є; про титана людської думки, англійця Чарлза Дарвіна, праця якого «Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних порід у боротьбі за життя» вважається геніальною; про угорського хірурга Ігнаца Земмельвейса, який обрав хлорку як засіб дезінфекції (особливо для вагітних); про геніального французького вченого Луї Пастера, який створив світову наукову школу мікробіологів і винайшов вакцину від смертельних хвороб – віспи і укусів скажених тварин; про великого дослідника, німецького лікаря, мікробіолога Роберта Коха, що знайшов збудник туберкульозу і виділив мікроб, що викликає холеру; про Івана Павлова – великого російського фізіолога, який розробив три основні гілки фізіології: фізіологія вищої нервової діяльності, фізіологія серцево-судинної системи (кровообіги) і фізіологія травлення; про британського бактеріолога Олександра Флемінга, який винайшов пеніцилін: до цього дня на основі цієї речовини створюються антибіотики, які рятують життя мільйонам людей.

Звичайно, один чи два автори, якщо би вони взялися за написання всіх відкриттів історичних постатей в медицині та біології, були би не в змозі повно викласти і проаналізувати все накопичене в цих галузях. Та й це зайняло би декілька томів. «Лікарі й біологи» не носить фундаментальний і вичерпний характер, але структура книги логічна, послідовна, відображає основні напрямки розвитку біології та медицини.

До позитивних якостей книги можна віднести й те, що вона викладена доступно, легко сприймається. Тим самим зручна у використанні, що забезпечується, по-перше, кількістю запропонованих видатних вчених, по-друге, різноманіттям шрифту і розміру тексту для подачі найвизначніших подій діяльності і цитат цих постатей, по-третє, повторюю, ілюстрації, на мій погляд, – сучасні й самобутні – є чітким і гармонійним доповненням до літературного матеріалу.

Підкреслюю, що всіма причетними проведена велика робота щодо підготовки і видання книги про лікарів і біологів. Збірник є важливим носієм цікавої інформації як для школярів, студентів, так і дорослих: вчителів, бібліотекарів, батьків.

Що ж? Подорож сторінками книги «Лікарі й біологи» дійшла свого кінця. Але читання книги ще цікавіше, ніж розповідь про неї.

Запрошую в неймовірний світ геніїв!

[ Згорнути рецензію ]

Автор рецензії: Олена Швець-Васіна (джерело: сайт НСПУ)

Саме так називається книжка, яка вийшла друком у серії «Найкращий подарунок» (видавництво «Талант» м. Харків). Її укладачі – Еліна Заржицька та Катерина Шаповалова – зуміли зібрати цікаві й дивовижні факти та легенди про великих учених у галузях медицини і біології.
Особливий захват викликають ілюстрації Наталії Шерстюк. Образне художнє відтворення і портретів видатних особистостей, і словесних квантів їхнього життя – найцікавіших і виразних – одразу ж привертають увагу.
Книжка «Лікарі й біологи» стисло, проте виважено й глибоко відображає найвизначніше, що відкрили видатні вчені світу. Прослідкуємо ... [ Показати всю рецензію ] ж за вічномитями їхніх геніальних винаходів.
Плеяду блискучих лікарів відкриває Гіппократ – грецький лікар, який жив за часів Перикла, був сучасником Сократа і Платона, а також лікував філософа Демокрита. «Клятва Гіппократа» – вираз, який знає кожна людина. Саме Гіппократ є творцем високого морального вигляду лікаря. Він зупинив поширення епідемії чуми в Афінах і врятував величезну кількість людей від смерті. Зміг визначити хворобу і вилікувати царя Македонії.
А ось що розповідає книга про «батька науки», теорії якого вплинули на історію людства більше, ніж роботи будь-якої іншої постаті: Арістотель –давньогрецький науковець-енциклопедист, філософ, засновник класичної логіки, який також є і засновником біології. Саме Арістотель був першим, хто пояснив, що рослина цвіте найкраще у «вигідних для неї місцях». Багаторічне вивчення тварин дало змогу Арістотелю класифікувати їх за різними групами й різновидами.
У книзі йдеться й про легендарного Клавдія Галена – давньоримського медика, хірурга і філософа грецького походження. Думаю, не всі знають, що саме Клавдій Гален, працюючи хірургом у школі гладіаторів Римської імперії, урятував майже всіх та зміг описати близько 300 людських м’язів, 7 пар черепних нервів, а також довести, що артеріями тече кров, а не міфічна пневма (щось подібне до життєвої сили). Матеріали книги «Лікарі й біологи» підкреслюють, що його теорія про те, що мозок контролює рухи за допомогою нервової системи, актуальна і сьогодні.
За словами середньовічного перського вченого, філософа і великого медика Ібн Сіна Авіценни: «Три зброї є у лікаря: слово, рослина, ніж». Серед цікавих фактів і легенд у даному збірнику є й те, що Авіценна став першим лікарем, що дав визначення таким складним захворюванням, як чума, жовтяниця, холера та ін.
Книга також розповідає й про знаменитого швейцарського алхіміка, лікаря, філософа Теофраста Парацельса, одне з великих досягнень котрого – пояснення природи і причин силікозу (професійна хвороба гірників); про видатного англійського дослідника Вільяма Гарвея – засновника сучасної фізіології та ембріології, про якого Іван Павлов казав, що «лікар Вільям Гарвей заглянув до однієї з найважливіших функцій організму – кровообігу і тим самим заклав фундамент нового розділу точного знання – фізіології тварин».
Цікаво подані розповіді про основоположника наукової мікроскопії, голландця Антоні ван Левенгука; про видатного англійського лікаря і натураліста Едварда Дженнера, який створив вакцину од віспи на сто років раніше від винайдених вакцин Луї Пастера; про французького вченого, дослідника природи Жана Батиста Ламарка, що створив свої знамениті сходи: усі живі істоти він розділив на дві групи – хребетних і безхребетних; про засновника порівняльної анатомії та палеонтології, француза Жорж Кюв’є; про титана людської думки, англійця Чарлза Дарвіна, праця якого «Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних порід у боротьбі за життя» вважається геніальною; про угорського хірурга Ігнаца Земмельвейса,який обрав хлорку як засіб дезінфекції (особливо для вагітних); про геніального французького вченого Луї Пастера, який створив світову наукову школу мікробіологів і винайшов вакцину від смертельних хвороб – віспи та укусів скажених тварин; про великого дослідника, німецького лікаря, мікробіолога Роберта Коха, що знайшов збудник туберкульозу і виділив мікроб, що викликає холеру; про Івана Павлова – російського фізіолога, який розробив три основні гілки фізіології: фізіологія вищої нервової діяльності, фізіологія серцево-судинної системи (кровообіг) і фізіологія травлення; про британського бактеріолога Олександра Флемінга, який винайшов пеніцилін: до цього дня на основі цієї речовини створюються антибіотики, які рятують життя мільйонам людей.
Звичайно, один чи два автори, якби вони взялися за написання всіх відкриттів історичних постатей у медицині та біології, не змогли б повно викласти і проаналізувати все накопичене в цих галузях. Та й це зайняло би декілька томів. «Лікарі й біологи» не носить фундаментальний і вичерпний характер, але структура цієї книжки логічна, послідовна, відбиває основні напрямки розвитку біології та медицини.
До позитивних якостей видання можна віднести й те, що інформація в ньому викладена доступно, легко сприймається. Тому зручна у використанні, що забезпечується кількістю запропонованих видатних учених, різноманіттям шрифту і розміру тексту для подачі найвизначніших подій діяльності й цитат цих постатей. Також книжка має ілюстрації, на мій погляд, сучасні й самобутні, які стали вельми чітким і гармонійним доповненням до літературного матеріалу.
Це видання є важливим носієм цікавої інформації як для школярів, так і для дорослих: учителів, бібліотекарів, батьків.
Ось і завершилася коротенька подорож сторінками «Лікарів і біологів», але читання книжки ще цікавіше, ніж розповідь про неї!

[ Згорнути рецензію ]