|
Некрополь : Поезія
Богдан Кухта
— Самвидав,
2017.
— 26 с.
— м.Львів. — Наклад 2 шт.
Тверда обкладинка. Можливість автографа.
Жанр:
— Поезія
— Збірки лірики
— Римований вірш
Анотація:
Некропіль
(Електронна версія)
#Некрополіс - експериментальний продукт, який не можна
назвати ні прозовим, ні поетичним - в класичному розумінні. Тут немає чіткої головної лінії та героїв. Цю книгу
можна читати практично з будь-якої сторінки, але якщо
ви зробите це крок за кроком - в кінці ви складете свій
особливий пазл. Вашу картинку доповнять ілюстрації Ярини
Каторож та #Вірші_в_КУТочку Богдана Кухти.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
«Доброго часу! Завітайте на екскурсію в Некрополіс,» – кричить молодий хлопчина в чорному пальто та дивному головному уборі.
– Поїздка до міста відбуватиметься на унікальному повітряному транспорті. Я
знаю, що більшість із вас ніколи не чула про це місто. Проте сьогодні можливо все.
Те, що він кричав, змусило мене зупинитися, і прислухатися до його слів.
«Лише раз на рік відкривається Брама, щоб тільки ви змогли це побачити.
Дика цивілізація з варварськими звичаями – зовсім не вигадка.
Лише для тих, хто не боїться сірості. Знайомство з первісними «нормами моралі» та «культури».Ви тільки задумайтесь, ... [ Показати весь уривок ]
вони існують разом із нами в одному
Всесвіті. Лише мільярди світлових років відділяють нас. Не буду відкривати для вас
всі карти… тільки надіюсь, що серед їхнього товариства ви не залишитися», – сказавши це, він посміхнувся, та додав: «Для того, щоб ви не погрузли вцьому мегаполісі, на завершення мандрівки на вас чекатиме вакцина позитиву, щоб ви змогли
адаптуватися до життя, яке ніколи не буде таким, як раніше».
Після чергового робочого дня мені хотілося чогось незвичного. Заплатив 30 сонів
– все, я готовий до подорожі. Завтра ж у мене і так вихідний день.
Трамваї
Трамваї перевозять мертві тіла,
Надії, сподівання, ілюзії – життя.
Під панциром є віра, що це усе брехня.
Вони не мертві люди, у них ще є іскра!
Бензину в них долийте і черкніть вогню.
Несіть тепло для інших, поширюйте інфу:
Живі між мертвих ходять, хоча того не знають.
Трамваї переповнені із рейок вилітають
Прямісінько у небо до Бога й Сатани.
Цей світ - твоє чистилище, тут чистяться гріхи.
Затерті грані кривди і правдочки-сестри.
Ступай тернистим шляхом, якщо болить – кричи.
Ніхто тебе не чує, бо кожен щось шукає.
Померли древні Боги – вони того не знають.
Самі собі придумали, тож будьте добрі всі.
Моліться зранку, друзі, до першої зорі.
Ліхтар освітлює темне небо,
Мерехтить угорі зоря. [ Згорнути уривок ]
|
