|
digital Романтизм ver.2.0 : Альманах
Мирослава Сапко
— Гамазин,
2007.
— 320 с.
— м.Київ. — Наклад 500 шт.
ISBN: 978-966-2938-66-1
ББК: 84.4 УКР А 56
Жанр:
— Антології різних авторів
— Поетичні антології
— Альманахи
Анотація:
Друге число альманаху літературного сайту "Гоголвська академія" (gak.com.ua), до якого увійшли поетичні та прозові твори сорока трьох молодих літераторів з усіх куточків України та світу; а також рецензії, відгуки та коментарі читачів, вибрані уривки інтернет-дсикусій.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Мандри з ГАКу до альманаху і навпаки: слова навздогін
На сайті «Гоголівська академія» з дня його заснування проживають два концептуальні персонами критики М. Гоголь та Невідомий поет Рабінович. Персони ці загадкові — адже нічого конкретного про них //. відомо, ніки в них химерні, і хто насправді за ними ховається, залишається загадкою. Автори сайту і просто пересічні читачі весь час питаються: хто є ці люди, які знову мучать їх своїми прискіпливими коментарями '
Адже кількість відкоментованих творів у кожного насправді фантастична (це легко можна перевірниці і на сторінках альманаху, ... [ Показати весь уривок ]
і на сайті). Що і робить їх авторитетами гаківської критичної думки. Звичаіїно, від цього вони стають ще більш недосяжними та загадковими.
Але, з нагоди виходу другого альманаху, вони, після складних переговорів, погодились трохи припідннти завісу над власними персонами та висловити декілька думок щодо сучасного літературного процесу.
У кожному райцентрі у нас живе свій Берне, а у столиці -Еліоти, Лорки, Вордсворти просто ходять табунами...
Колись у Одесі поставили пам'ятник Невідомому солдату Рабіновичу. Люди запитали: чого ж це "невідомому", якщо відомо, що він був Рабінович? Одесити відповіли: так, відомо, що він був Рабінович, але невідомо, чи був він солдатом.
Дозвольте відрекомендуватися — Невідомий поет Рабінович. З діда-прадіда українець. Працюю рецензентом на сайті "Гоголівська академія". Спеціалізуюся на віршах. Розумію, що українською пишеться РабИнович, але у паспорті моєму значиться Рабінович — що поробиш, гримаси російської окупації, паспортистки погано вчилися у школі.
Я і справді вже два роки читаю таківську поезію, читаю мало не щодня. І жодного разу не пошкодував. Бо коли стаєш причетним до Поезії, коли робиш такі відкриття, як Сергій Татчин, Ганна
Осадко, чи то (впишіть самі), відчуваєш себе таки літературним Колумбом.
Відкриваєш нові обрії української поезії, нові континенти та архіпелаги, що ніяк не поступаються класикам — від Франка й Сосюри до Костенко й Андруховича. А може, навіть переважають їх, бо поезія не стоїть на місці.
Взагалі українська поезія - найсильніше з національних мистецтв. Такі так! Бо в кожному райцентрі у нас живе свій Берне, а у столиці — Еліоти, Лорки, Вордсворти просто ходять табунами. Колись, пам'ятаю, занесло мене до Хабаровська у відрядження. Приймала місцева начальниця, родом з України, — справа закінчилася тим, що ми їздили нічним містом і вона читала мені вголос свої вірші, до речі, непогані. Єдина біда — через таку кількість талантів поезія вцілому залишається недооціненою — ну що той Герасим'юк, коли в мене кума не гірше пише? Я вас умоляю!
І сьогодні перед нами стоїть задача — організувати щоденне вживання поезії населенням — па рінні країни, міста, села і хутора. Чи знаєте ви, що у Японії проходять національні конкурси хокку і їхні переможці стають справжніми героями? Гадаю, ми не менш поетична нація і «можемо донести пірни до читачів, хай не так, як японці — у свій спосіб! Що я вам скажу: доведемо споживання віршів населенням до 47%! І допоможу у цьому я, Невідомий поет Рабінович!
А тепер дозвольте передати слово моєму колезі М.ГОГОЛЮ, який взяв на себе працю рецензувати прозу. Бідолашний хлопець - йому доводиться читати навіть більше за мене!
Невідомий поет Рабінович
Я — не критик, я — середньостатистичний, але кваліфікований читач...
Мене називають М. Гоголь. М — це Микита. До Миколи Васильовича маю безпосереднє відношен ня — я вийшов з його шинелі. Як так сталося? — запитаєте ви. Дуже просто — я народився недоношеним і перші два місяці мене постійно тримали в рукаві старої шинелі, замість модних нині «дитячих інкубаторів». Коли я виріс, з'ясувалося, що це була не проста шинель, а справжня реліквія - вони належала колись Миколі Гоголю. До речі, нікому з авторів ГАКу не раджу називати мене «недоношеним», бо це правда, а на правду, як відомо, ображаються найбільше. Тим більше, що я — істота мстива!
На початку року пройшло повідомлення, що якийсь там українець поміняв прізвище Гоголь па Булгаков, падла. Це був не я. Я був Гоголем і залишуся ним.
На «Гоголівській академії» я рецензую прозу. Бо не розуміюся на поезії. З поетам хай Рабінович розбирається, він сентиментальний. Я людина логічна, раціональна, мстива (як уже попереджав) і тому вимоглива до авторів та їхніх творів. Мало хто з письменників ГАКу може похвалитися позитивною рецензію, підписаною мною. Так само, як і мало хто може посумувати над негативною. Адже мої репсі і зії — об'єктивні. Я завжди відстоюю точку зору читача, дбаю про те, щоб він зрозумів твір без словники або ж літературознавчого чи історичного довідника. Я — не критик, я — середньостатистичний, але кваліфікований читач, не більше, але не менше.
Таківських прозаїків щиро люблю, попри те, що завжди критикую за неуважність до читача та нехтування законами композиції. Кого любиш — того й чубиш. А чублю я фанатично-історичні твори Олеся Бережного, солоні морські оповіді Антона Санченка, закаблуки Коки Черкаського, ретельну й одночасно вигадливу прозу КамЮ (в миру Юрія Камаєва), обожнюю експерименти інших авторів, яких тут не згадав щоб не перетворювати свою розповідь на довідник. Гадаю, що усі, хто увійшов до перших двох альманахів, мають шанс залишити слід в українській літературі - зрозуміло, якщо прислухатимуться до моїх порад.
Те, що я, М.Гоголь, працюю на «Гоголівській академії» - простий збіг. Я не маю впливу на редакційну політику і не прагну цього. Досить того, що до моєї думки прислухаються автори (або не прислухаються).
Запрошую усіх, хто не боїться моєї нелегкої руки, стати автором ГАКу, а тих, хто боїться — стати читачем та рецензентом. Читаймо одне одного, бо ми разом робимо українську літературу. Не вірите — перевірте. На вас чекає gak.com.ua!
М.Гоголь
Зміст
<digital РОМАНТИЗМ: Перезавантаження З
Вяцик Станіславів 7
Дана Рудик 8
Сергій Татчин , 23
Анна Хромова ... , .37
Єфрем Пашокевич /хома чорний киянин/ ...,,.,. 42
Павліна Пришлюк 47
Андрій Зланіч 67
Олесь Бережний 73
Мар'яна Максим'як 83
Юрій Камаєв 93
Михайло Зіпунов /Зіпа/ 113
Маїіпа 117
Олександр Корж 130
Тетяна Мельник 135
Зося Радченко 145
Вячеслав Митрога 149
Микола Шпаковський /Вareth/ 153
Вікторія Йіхова 162
Оксана Лущевська 165
Галина Бокшань /Кзепка/ 168
Настя Мельниченко 173
Віталій Кривоніс 180
Олексій /Спейсер/ Кацай 203
Ання Рибалко /SILWERWOLF/ .208
Ігор Скрипник 216
Тарас В'єнц . , .222
Ганна Осадко .. 226
Ірина Дементьєва 231
Мтпк 235
Макс Сторожук 238
Андрій Мудрий 242
Владислав Івченко /Владюша Бар-Кончалаба/ .246
Дмитро Куракін .262
Володимир Вакуленко-К 267
Оксана Задніпровська 270
Кока Черкаський 273
Антон Санченко 28 і
Олексій Тимошенко 289
Олександр Пащенко 295
Віталій Круглов 301
Наталя Дьомова /Вірлена/ 306
Юлія Петрусенко-Левківська 309
8Ш 312
Мандри з ГАКу до альманаху і навпаки: слова навздогін 314 [ Згорнути уривок ]
|
