|
Живі статуї
Сергій Головачов
— Kindle Edition (Amazon),
2011.
— 110 с.
— м.Сіетл. — Наклад 12 шт.
ISBN: 978-1466222281
Жанр:
— Дитяча література
— Казки
— Пропонується видавцям
Анотація:
Коли статуї оживають, усі люди навколо завмирають.
Усі й завмерли, крім Коляди й Купави.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Вони задерли голови й роздивлялися бронзову фігуру архангела Михайла. Він височів над ними, як гігантський птах із величезними, розпростертими за спиною золотими крильми. В одній руці архангел тримав золотий меч, у другій – золотий щит, над головою в нього сіяв золотий німб, а сам він був чорний, як ніч.
– Дай боже, сонечку! – урочисто почав Коляда, тягнучи долоньки до сонечка. – Дай мені архангела живого, а натомість візьми собі чорного! – швидко додав він.
У ту ж мить архангел з шумом і свистом здійнявся в повітря. Зробив невелике коло над Майданом, повернувся до воріт і приземлився перед братом ... [ Показати весь уривок ]
і сестрою.
Коли статуї оживають, усі люди навколо завмирають.
От і цього разу всі завмерли, і бабця Віда теж. Усі – крім Коляди й Купави. Архангел склав крила і, наче величезний чорний ворон, навис над ними.
– То кажеш, «Дай боже, сонечку»? – грізно запитав він у Коляди.
– Так, – злякано відказав малий.
– То кажеш – «візьми собі чорного»? – ще лютіше запитав архангел.
Коляда нічого не сказав, щоб ще більше не сердити архангела.
– Може, скажеш ще, що я чорношкірий? – загуркотів той, як грім.
– Ні-і-і… – затремтів від страху Коляда.
– Чи схожий на чорта? – не вгавав архангел.
– Це не я сказав, – знайшов що відповісти Коляда.
– А хто? – загрозливо розправив крила Михайло.
– Мер, це мер, – послужливо підказала Купава.
– А хто увесь час називає мене бетменом? Хіба я схожий на того бридкого кажана?
– Ні, ви зовсім на нього не схожі, – спробувала задобрити його Купава. – Ви дуже навіть симпатичний.
– Тільки трохи чорний, – знову необережно докинув Коляда.
– Ах ти нестерпний хлопчисько! – розлютився архангел. – Як ти смієш! Хто ти такий, щоб так зухвало говорити зі мною?
– Коляда...
– Коляда? – здивувався архангел. – Той самий? Хлопчик-сонечко… Ну що ж, ти ще пошкодуєш, що оживив мене. Я ж бо знаю, чого ти боїшся понад усе на світі.
– Ні, ні, – кинувся втікати Коляда.
Але архангел уже заніс над ним меч вогненний. Вістрям меча він зачепив Коляду за комір, і відразу злетів із хлопчиком у повітря. Не встигла сестра отямитися, як архангел із її братом уже зник за будинками. [ Згорнути уривок ]
|
