Наталія Дев'ятко, Андрішко Олег, Білий Руслан, Бурда Катерина, Вановська Любов, Волкова Тетяна, Градусова Юлія, Дейна Олесь, Друзенко Анастасія, Калина Любов, Катюшина Світлана, Козечко Наталя, Козлова Таїсія, Кравченко Катерина, Яворська Євгенія, Куликов Сергій, Кухтіна Анна, Медведєва Дар'я, Немога Ольга, Овчинникова Катерина, Передненко Ангеліна, Пірогова Наталія, Радамовська Ірина, Самаріна Тетяна, Сінько Євгенія, Ціленко Тетяна, Стеценко Марина, Страшна Катерина, Уманська Ганна, Федоренко Тетяна : Віддзеркалення небес : Анотація, уривок з книги.

Наталія Дев'ятко, Андрішко Олег, Білий Руслан, Бурда Катерина, Вановська Любов, Волкова Тетяна, Градусова Юлія, Дейна Олесь, Друзенко Анастасія, Калина Любов, Катюшина Світлана, Козечко Наталя, Козлова Таїсія, Кравченко Катерина, Яворська Євгенія, Куликов Сергій, Кухтіна Анна, Медведєва Дар'я, Немога Ольга, Овчинникова Катерина, Передненко Ангеліна, Пірогова Наталія, Радамовська Ірина, Самаріна Тетяна, Сінько Євгенія, Ціленко Тетяна, Стеценко Марина, Страшна Катерина, Уманська Ганна, Федоренко Тетяна

— Пороги, 2010. — 200 с.
— м.Дніпропетровськ. — Наклад 200 шт.

Поділитись:

Уривок з книжки Рецензії в пресі (0) Відгуки читачів (0) Де купити (0) Скачати файл

"Небо над Дніпром, хто без тебе я?.."

Кілька років тому на одному з фестивалів творчої молоді учасники і члени журі, почувши твори наших земляків, дивувалися: “Як багато у ваших віршах неба…” Ми тоді теж дуже здивувалися, але з іншої причини, бо не так вже часто оспівували небо у своїх творах. Розуміння того, що саме зачарувало літераторів з інших регіонів у творчості нашого краю, прийшло значно пізніше.

Не лише про небо, а радше про простір, широту погляду і світогляду говорили до молоді з Дніпропетровщини письменники інших регіонів. Ми – діти степу, ми народилися тут, а пращури багатьох ... [ Показати весь уривок ] з нас поколіннями жили на цій землі. Степова безмежність, море шовкової ковили, в якій гуляє вітер, звичка дивитися, як за небокрай опускається золоте сонце, бажання зазирнути за цю смугу, де поєднується земля і небесне шатро, – все це живе у нашій підсвідомості й у нашій крові. І ця пам’ять предків і наш власний досвід, переплітаючись, відображаються у наших творах, створюючи неповторний тайнопис буття, даючи нам можливість не лише передбачати майбутнє, але й творити його образ у своєму серці, у своїй творчості, у своєму житті.

Ми звикли бачити далеко, і саме тому все частіше представники старших поколінь передбачають, що проект майбутнього України буде запропоновано саме мешканцями центральних регіонів, там, звідки почало розповсюджуватись козацтво, створився інститут захисників не лише православ’я і цього краю, але й усієї Європи, де й надалі так часто вирішувалася доля нашої країни й у подальші віки. А кому, як не молоді, осмислити сьогодення і нарешті дати Україні таке потрібне бачення майбутнього? Майбутнього мирного, гідного, шляхетного, героїчного, такого, що стане частиною всесвітньої історії і прикладом для прийдешніх поколінь.

Це неправда, що особистість нічого не варта для історії. Сама історія спростовує подібні твердження численними прикладами. І молоді літератори Дніпропетровщини усвідомлюють, що є особистостями, цілісними, неповторними, інакше вони б не були творчими людьми. І саме такі люди можуть відкрито дивитися у майбутнє і творити його.

У цьому контексті обласний конкурс “Молода муза”, який вже вчетверте проводиться управлінням у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації, стає, без перебільшення, якщо не унікальним, то знаковим явищем, бо саме на цьому конкурсі молоді літератори можуть познайомитися з представниками творчої молоді свого регіону і побачити провідні тенденції розвитку літератури і суспільної свідомості.

З кожним роком “Молода муза” змінюється: стає вищим професійний рівень учасників, зростає кількість фіналістів (цього року до книги увійшли твори тридцяти двох поетів і прозаїків), і все частіше твори молоді заряджені позитивом, зникають депресія, невпевненість у своїх силах, невдоволення світом. І це дуже гарне явище, бо, як сказав на одному з радіоефірів Руслан Білий, цьогорічний переможець конкурсу: “Якщо література описує завтрашній день, то я дуже не хочу, щоб завтрашній день був таким, як у сьогоднішній літературі”. І я теж не хочу у своєму житті засилля “матюкливого реалізму” і ницих інстинктів, чим вже стільки років заповнене і телебачення, і музика, і література. І, судячи з творів, схоже, що цього загалом не хоче і моє покоління народжених у 80-ті роки ХХ століття, а саме ці люди є основою “Молодої музи”.

Ми всі різні. І не хотілося б виокремлювати когось, бо кожен з авторів цього збірника вже має власний голос у творчості, і найкраще про автора може розповісти те, що він пише і робить, у що вірить і чому приділяє найбільшу увагу у віршах та оповіданнях. Але, як стало зрозуміло при формуванні цієї книги, молоді літератори Дніпропетровщини, творячи на самоті, все одно відчувають один одного, і наче розмовляють між собою, що разом з талановитою художницею Алою Марковською (і, до речі, теж цікавою письменницею-фантастом) ми спробували втілити в ілюстраціях до цієї книги.

Минулого року на презентації збірника творів-фіналістів “Молодої музи” пролунало, що саме зараз в Україні усвідомлює себе нове покоління не лише літераторів, але й молоді взагалі, і відбувається це на всіх рівнях суспільного життя. У 2009-му це були дещо гучні слова, у декого вони навіть викликали іронічні посмішки, але цей рік показав, наскільки правильними вони виявились.

Вже цієї весни відбулася повна і дещо несподівана для організаторів зміна поколінь на так званому Ірпінському всеукраїнському семінарі творчої молоді, який проводиться вже шістнадцять років поспіль і чітко відображає тенденції розвитку суспільства. І саме вихідці з центральної і східної України, багато хто з яких був на семінарі вперше, задавали тон зібранню і, відкинувши будь-які спроби перевести дискусію у стьобне та глузливе річище, серйозно обговорювали проблеми і перспективи літератури в Україні, пропонували свої проекти, частина з яких вже успішно втілюється в життя. Все частіше письменники старших поколінь визнають інакшість сучасної молоді і сприймають її як самостійну силу у творчих процесах країни. І навіть на цьогорічному Міжнародному “Форумі видавців у Львові” (вже 17 років це найвизначніша культурна подія в Україні) найважливішою акцією названо Міжнародний літературний фестиваль з фокусними темами: “Діалог літературних поколінь” та “Труднощі перекладу”, в якому приймають участь близько 200 письменників з України та 18 країн світу. І таких прикладів з кожним місяцем стає все більше, а сама “Молода муза” поступово перетворюється у літопис сучасної історії, зафіксованої у творчості молодого покоління нашої області.

Час суспільних перетворень важкий, але надзвичайно важливий, і саме нам, молодому поколінню, творити майбутнє, а зробити це можна лише разом. І саме ми, письменники і поети, войовничі, стійкі духом і водночас миролюбні, освічені і шляхетні степняки, що вільно володіють не лише рідною мовою, але й часто знають до трьох іноземних мов, маємо для того найбільші перспективи.

Так склалося історично. І я вірю, що Дніпропетровщина, за підтримки обласної державної адміністрації, і зокрема управління у справах сім’ї та молоді, творчих спілок і просто небайдужих людей, використає свій шанс і стане провідною силою у трансформації та відродженні нашого суспільства.

Небо над Дніпром гарне завжди: і всипане зорями, і вкрите хмарами, і коли вигинається стрімким блакитним куполом. І головне – любити це небо, і тоді погляд насправді сягатиме за виднокрай, у майбутнє, а твори будуть сповнені життя, золотого, сяючого, як сонце у хвилях прадавнього Дніпра.

Наталія Дев’ятко,
поет, прозаїк, член журі
конкурсу “Молода муза”

[ Згорнути уривок ]