|
Ми - українці! : вибрані поезії
Віталій Іващенко
— НТУУ "КПІ" ВПІ ВПК "Політехніка",
2011.
— 640 с.
— м.Київ. — Наклад 5 шт.
Перевидання. Тверда обкладинка. Можливість автографа.
ISBN: 978-966-622-404-3
ББК: 64.4-УКР І 24
Жанр:
— Поезія
Анотація:
Друге доповнене видання філософської і любовної лірики.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Ми в світ прийшли, щоб взнати, хто ми є
В ділах, стосунках, в щирості й любові.
У цьому сенс життя і голос крові.
Щоденний вибір Долею стає.
* * *
Я сам пройшов шляхи падінь і злетів.
Пророків начитався — хай їм грець!
Свідомо не люблю авторитетів.
Шаную гумор, інтелект і честь!
* * *
Не розірвати песимісту кола:
Погано все! Якийсь психічний злам!
Він твердо переконаний: навколо
Усі такі ж противні, як він сам!
... [ Показати весь уривок ]
* * *
Інтелігентність — мій взірець і стимул.
Зразків шукати не ходіть далеко.
Можливо, живете Ви поміж ними.
Інтелігентний той, із ким вам легко!
* * *
Робить все той, хто вміє робити.
Хто не вміє, учити всіх буде.
Найсуворіші критики в світі —
Це завжди найбездарніші люди!
* * *
Брудний потік ненормативних слів —
Це лексика, на жаль, не тільки темних.
Я зрозумів природу матюків:
Це спосіб самоствердження нікчемних.
* * *
Не всім відомі істини високі.
Одну із них для себе я відкрив:
Хороший настрій і душевний спокій —
Єдиний смисл життя в усі віки!
* * *
Розум в цілому хвалити не треба.
Благо від нього, від нього і гріх.
Що таке хитрість? Це розум для себе.
Інтелігентність — це розум для всіх!
* * *
Над владою сміються у народі!
Їх боротьба — це як різновид спорту.
Така гризня відома у природі:
Одне корито, а свиней до чорта!
* * *
Є у політиків одна турбота —
До влади пруть, як в спеку до води!
Якби була при владі лиш робота,
Чого б вони так перлися туди?
* * *
Зневага від влади набридла.
Їй Богу, зізнатись не гріх:
Вони всіх нас мають за бидло.
За погань ми маємо їх!
* * *
У філософських працях мудрий Фройд
Писав своїм нащадкам: любі діти,
Щасливий в цьому світі тільки той,
Хто вміє працювати і любити!
* * *
Щоб відчувати сенс життя і смак,
Не варто пнутись, аби стати першим!
Я думаю, потрібно жити так,
Щоб відчувати: ти — не кінь, а вершник!
* * *
В достатку, у посадах чи у славі
До щастя не знайти ключі.
Воно в любові, в пізнанні, в насназі,
Бо щастя — це комфорт в душі!
* * *
Хоч що б робив, робитиму все так,
Неначе це моя остання справа.
Робота має мати смисл і смак,
І тільки потім — гроші чи то славу!
* * *
Усі йдуть в ногу — тільки я не в ногу.
Це ненавмисне так, це не кураж.
Я, як усі, пройду свою дорогу.
Я просто чую зовсім інший марш!
* * *
Люблю собак! Ніколи не продам.
У їхнім погляді довіра і живинка.
Чи хоч одна радітиме нам жінка
Так, як собака щиро радий нам?
* * *
"Життя — це гра!" Подобається гасло!
Все тимчасове: люди, пекло, рай.
Щоб довше радість у душі не згасла,
Не переймайся програшами! Грай!
* * *
Ми — не ангели милістю Божою.
В племенах дикунів наші витоки.
Через це егоїсти є нормою,
Мудрі, добрі і щирі — це винятки!
* * *
Хоч би які були часи й умови,
Лиш одиницям легко й весело живеться.
Були і є у щастя три основи:
Здорове тіло, вільний дух і добре серце.
* * *
Щоб легко прокидатись на світанні,
Щоб радістю наповнювались дні,
День починайте з усмішки коханій.
Нема коханої?.. Придумайте її!
* * *
Так хочеться чомусь пісень співати!
Зустрічним усміхатись є потреба.
Хтось думає: “Напевно, дурнуватий!”
А це я так закоханий у тебе!
* * *
Коли приходить апогей кохання,
Нас наодинці залишає світ.
Є граціозність в ніжному єднанні:
Двох душ і тіл нестриманий політ!
* * *
Мої долоні, наче дві істоти,
Любов'ю переповнені сліпці,
На ніжний дотик відкривають —
хто ти.
Відчуй же душу у моїй руці!
* * *
Коли бажань інтимних пошуки
Тіла єднають в ніжнім ритмі,
Слова любові мовим пошепки,
Неначе творимо молитви.
* * *
Любов примхлива, а душа закрита.
Інтимні мрії, як завжди, голодні.
Щодня я думаю, що б ще зробити,
Щоб ти мене любила і сьогодні!
* * *
Люблю тебе, життя прикрасу,
А ти мені: "Не маю часу!"
Я ж точно знаю: ти як схочеш,
То й через себе перескочиш!
* * *
В коханні ми усі на рідкість різні.
Воно — найважливіший наш екзамен.
Краса любові, глибина і ніжність —
Це інтелект, душа і темперамент!
* * *
Душа людська — система не двоїчна,
Де "так" чи "ні", "немає" чи то "є".
На жаль, кохання не буває вічним.
А паралельне, слава Богу, є!
* * *
Кохання справжнє відрізняє те,
Що в нім нема претензії на власність.
Воно самодостатнє і святе.
Це — ніжність, романтизм і делікатність.
* * *
Талант кохання — наче первородство.
Дух лицарства живе, він ще не зник.
В коханні має бути благородство.
А як немає, це лише інстинкт!
* * *
Від ревнощів стільки трагічних історій!
Та ми не вчимося нізащо.
Як любить тебе — не потрібен ніхто їй!
Не любить — тобі вона нащо?
* * *
Чому любов несе розчарування,
Сердечні муки і духовні втрати?
Бо хочемо щось мати від кохання,
А суть його у тім, щоб віддавати!
* * *
Знаю - ревнощів муки
можуть знищити душу.
Як кохання покличе, що я діяти мушу?
Мудра жінка сказала:
“Не нервуй надаремне,
Те, чого я не знаю, не існуєдля мене.
* * *
Людські симпатії - не гріх!
Вони були, і є, і будуть.
Давайте вип’ємо за всіх,
Хто нас любив! І тих, хто любить!
* * *
В часи перепуть і тривожних думок
Надія одна надає мені сили:
Народ, де є стільки красивих жінок,
Зберіг свою душу і буде щасливим!
* * *
Поезія — не прапор і не жест.
Вона — ознака глибини культури.
Поезія — це унікальний тест
На витонченість духу і натури!
Усі тринадцять книжечок можна безкоштовно скачати на сайті viiv.co.ua. [ Згорнути уривок ]
|
