|
УФО № 1(19) 2012 : Український фантастичний оглядач
Радій Радутний, Ліщинська наталія, Усатенко Василь, Микитчак Тарас, Тужиков Андрій, Лазурін В'ячеслав, Росткович Олег, Козлов Дмитро, Пащенко Олександр, Мартиненко Вітовт, Радев Раді, Захабура Вікторія, Косаковська Яніна, Лапіна Наталія, Коган Наталія
— Панорама,
2012.
— 96 с.
— м.Київ. — Наклад 1000 шт.
Жанр:
— Часописи
— Фантастичне
— Критика
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Колонка редактора
А знаєте, шановні читачі, дехто з вас ще застав ті часи, коли фантастика була науковою. Ну, може не вся, але істотна її частка. Коли не письменники чекали, поки впаде з щедрого столу науки якась крихта, а науковці черпали натхнення з художніх творів. Траплялося, що науковці відверто розвивали висловлену письменником ідею; бувало підсміювались над наївністю й технічною недолугістю ідеї, але потім чухали потилицю й думали: "Написана дурня, але ж можна це зробити інакше, не по-дурному!". Або й взагалі, надихалися самим духом наукової фантастики, духом сили, могутності, непереможності, ... [ Показати весь уривок ]
впевненого кроку Людини у Всесвіті; й, натхнені цим духом, творили щось своє, хай не описане в творах, але таке ж могутнє, потужне, новітнє, корисне.
Якщо хтось встиг подумати, що я маю на увазі т.зв. "фантастику ближнього прицілу", що увійшла в моду СРСР 40-60 років, то це ви даремно. Прикриті силовими полями зорельоті, плазмові мечі, телепортація та інші атрибути сучасних та несучасних космобойовиків все ще роблять свою потрібну справу – надихають вчених. Так, наприклад, японський вчений О.Какум присвятив цілу книгу технічним поясненням того чи іншого спецефекту, описаного фантастами... й вказівкам для вчених з приводу реалізації тих ефектів.
А тепер питання до вас, шановні читачі УФО. Чому цю книгу написав японець, а не українець? Чому я читав її англійською, а не українською? Чому ніхто з вас не написав якщо не такою, то іншої?
Скажете, нема де друкувати? Неправда. В Україні з півдесятка науково-популярних журналів (точні, мені відомо про стільки, а насправді може й більше). Значить, є. Скажете, що воно нікому не потрібне? Неправда. Бо читачі кажуть, що читали б, так не чого читати! Що виховували б дитину на якісних науково-популярних матеріалах, так де вони?
Може, справа в тому, що голий наукпоп відлякує читачів? Можливо. Тоді давайте спробуємо відродити сімбіоз науки й фантастики. Підкинемо науковцям джерело натхнення, а письменникам – джерело знань, без яких лише гноми луплять ельфів міфріловим сокирами, а ті розстрілюють їх з не менш міфрілових луків. З металевих, ага.
Давайте спробуємо. Починаючи з цього номеру УФО починає друкувати не лише фантастику, але й наближений до фантастики наукпоп. Він не обов'язково має бути суворо-академічним, стаття, наприклад, про можливий механізм польоту драконів теж, мабуть, зацікавила б прихильників фентезі. Головне – щоб ці тексти змусили читачів не бездумно ковтнути словесну жуйку, а замислитись. Здогадатися, як воно працює, чому, і як зробити, щоб воно працювало краще.
Спробуйте! І не забудьте повідомити нам свою думку.
Головний редактор УФО
Радій Радутний [ Згорнути уривок ]
|
