|
Канів із глибин століть
Сорокопуд Іван, упорядник О. Апальков та М. Москалець
— Склянка Часу*Zeitglas,
2012.
— 72 с.
— (Серія: Краєзнавство).
— м.Канів. — Наклад 250 шт.
Перевидання.
ISBN: 978-966-2306-39-2
ББК: 84(4-Укр)6-5
Жанр:
— Історичне
— Культурологічне
— Публіцистика
Анотація:
Нова книга відомого краєзнавця Івана Сорокопуда (народився у 1917 році), можливо, останній труд на його довгому життєвому шляху, а можливо й ні. Книга «Канів із глибин століть», висвітлює історичні сторінки міста, його традиційні назви всіх вулиць, ярів, пагрбів, тощо. Тож вона прийдеться до вподоби всім, хто цікавиться історією України, адже «Канів - одне з наймальовничіших і найдавніших міст у лоні незалежної України…»
Книгу можна придбати, замовивши її у видавництві післяоплатою 40 грн.
zeitglas@ck.ukrtel.net
|
Лінк із зображенням книжки:
|
"...Канів. Одне з наймальовничіших і найдавніших міст у лоні незалежної України. Свята земля, де започатковувалось козацтво і яка береже вічний сон безсмертного Кобзаря. Це прадавнє поселення славиться святими горами. Одягнені в зелені шати, чергуючись з рукотворними ланами і луговими килимами, дібровами та гаями, вони набувають особливої зваби. Саме про них оці, добуті з глибини великого серця слова Павла Тичини: «І ви, канівські рідні висоти, із живим, вічно трепетним серцем Тараса, ви ж для нас вищі од усіх на світі гір».
Та і сказаним не вичерпується значення гір, бо вони мають незвичайну ... [ Показати весь уривок ]
будову: їхні породи зім'яті у складки химерних форм, ще й роздроблені, покривлені. За своєю неповторною структурою наші висоти — унікальні на земній кулі і-названі канівськими дислокаціями. Ці порівняно невеликі го¬ри, окремі вершини яких у міських околицях досягають 130-160 метрів, густо порізані ярами. У них нуртують джерела води, з яких повняться струмки. Багато їх губиться в яругах, а три — Дунаєць, Сухий і Меланчин — вливають свої світлі води у Славутич.
Вік наших гір — мільйони й мільйони років. Наважи¬мось уявити їх у прадавні часи. Значно вищі, ніж тепер, канівські гори стрімко вивершуються у небесну височінь. А від них, скільки сягає око, розливається юрське море, на бе¬регах якого ростуть 130-метрові сосни-секвойї, пальми, магнолії. Минають тисячоліття, і біля підніжжя гір з'являються великі мілководдя і навіть болота, а в них евкаліпти, янтарні сосни, олеандри, болотяні кипариси. У глибинах моря живуть великі рептилії — іхтіозаври, плезіозаври, кити — зеуглодони, акула кархародон довжиною 12 метрів з розтуленою пащею двометрової висоти.
Потім район Канева став сушею, яку заселяють мамонти, леви, гіпопотами, носороги. Та з гір Скандинавії й Фінляндії сповзає величезний льодовик, його гігантський дніпровський язик досягає канівських гір. Рухаючись долиною пра-Дніпра, він зрізує гірські вершини, створені могутніми рухами земної кори, і, мнучи їх, накладає величезні маси крейдяних шарів на зовсім молоді відклади. Зате найдавніші ба-зальти перемішує з породами, що виникли разом з появою людини. Внаслідок цього гори нижчають і молодшають. Тропічний клімат поступається місцем суворому холоду — і на канівській землі наступає царство тундри. Теплолюбних тварин-велетнів змінюють пристосовані до холоду мамонти, сибірські носороги.
Півтора століття тривали пошуки учених підземних решток названих вище мешканців моря і суходолу. Археологи і палеонтологи у глибинах канівських ярів читали, як по відкритій книзі природи, історію невпинного розвитку життя.
Довідавшись про утворення наших гір, їхнє минуле, зважимось відправитись в уявну подорож до кожної з них, що сусідить з Дніпром..." [ Згорнути уривок ]
|
