Альманах СКІФІЯ-2012-ОСІНЬ : : збірка літературних сучасних творів (віршів, оповідань, повістей)
Олександр Апальков, Еліна Заржицька, Антоніна Остролуцька
— Склянка Часу*Zeitglas,
2012.
— 472 с.
— (Серія: Літературні альманахи України).
— м.Канів. — Наклад 1000 шт.
Можливість автографа.
ISBN: 978-966-2306-37-8
ББК: 84 (Укр-Рос) 6-5
Жанр:
— Проза
— Поезія
— Альманахи
Анотація:
До нового альманаху нашого видавництва «СКІФІЯ-2012-ОСІНЬ» * було запрошено 100 сучасних авторів України, Росії та країн дальнього зарубіжжа.
Збірку ілюстровано молодими художниками України (графіка, живопис).
Лінк із зображенням книжки:
|
"Надя дивилася в небо. Воно летіло.
Щаслива своєю небесною провиною, Надя вслухувалася в себе.
Ось воно диво. Добре, що вона йому довірилася.
«Я мов блаженна, – думала вона, – втім, боже, як мені солодко. І жоден гад не бачив. Ось тільки капелюшки соняшників дивляться. Але ласкаво. Хоч і заздрісно. Як пахнуть. От так би лежати до самої смерті. І нічим не ділитися. Ні з ким».
Як мало, здавалося, було світлих днів в її житті. За всі двадцять років.
Всі ці роки її вчили. Направляли. Опікали.
І вона була слухняна. І вдячна. Проте якими рівними і сірими були ті роки. Тепер кінець. Все, досить. ... [ Показати весь уривок ]
На волю. Вона видихнула свою колишню душу в небо.
Євграф стежив за небом теж. Воно здавалося йому морем. І його, Євграфа, несе вітер, мов павука на власному рваному павутинні.
Аж ось він подумав про Надю; про те, що і раніше були красиві жінки. Сотні років назад. Тисячі. І навіть його тітка в молодості, така схожа на Надю обличчям. По старій фотографії.
Але минули роки. Відлетіла за ними молодість. Краса розчинилася, як он та хмаринка…
А якщо так, то треба хапати все, що дає життя. Все! Красиве і дивовижне! Не брати, – дбайливо і обережно, – а хапати. Саме хапати і насолоджуватися. Адже я ж нічого не краду. Ні в кого. Я хапаю.
Як там у Висоцкого: «Зазіваєшся – він хвать, і тікать...»
Смішно і дрібно. У мене – хвать і давай її м'ять. Цінувати потрібно дари життя. Поки молодий. А там – що Бог дасть. Бо ніхто не загляне в книгу долі..."
Олександр Апальков, "Вітряк Надії", стор. 467. [ Згорнути уривок ]
|