|
Брат-гурман : новела для вільного скачування
Тарас Антипович
— "Піксель і піксель",
2012.
— 4 с.
— м.Київ. — Наклад 1070 шт.
Жанр:
— Романи, новели та оповідання
— Маргінальне
— Чорний гумор
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Тарас Антипович
Брат-гурман
(новела)
Міністр вийшов із машини, підтягнув живіт, вдихнув повітря Конча-Заспи з нотками розпеченої хвої. Сонце пекло немилосердно, здавалось, навіть тінь дерев горіла о цій порі. Крізь темні окуляри він бачив перед собою стару дідову номенклатурну дачу, дорого причепурену ззовні, але всередині – там, за важкими шторами – повну розтерзаної чорноти. Моторошне передчуття зустрічі дисонувало з яскравим полуднем.
На ґанку міністра вже чекав квадратнопикий охоронець. Ще один ґевал сидів за відео-пультом. У вітальні горіло приглушене світло. Чергова медсестра схопилася ... [ Показати весь уривок ]
з крісла зі своїм пластмасовим виразом обличчя напоготові.
- Як Алік? – міністр окинув оком манекенну красу медсестри.
- Альберт Павлович… імпульсивний, як завжди, – ухильно відповіла вона.
- Дезінфекцію давно проводили?
- Вчора. Але в самій клітці він не дав. Ви ж знаєте, як із ним важко…
Міністр якусь мить потоптався коло орденоносного дідового портрета, що висів на стіні. Дід відсидів усю війну в тилу і під кулями не виконав жодного солдатського па, зате добре знав Щербицького й користався пошаною всього тогочасного керівництва республіки. Внук-міністр дивився на нього з-під лоба і цим ритуалом не так ушановував пам’ять покійного, як безвольно тягнув час. Нарешті він зітхнув, узяв із рук медсестри поліетиленові бахіли й натягнув їх поверх своїх лакованих туфель. Підскочив охоронець, задрав масивний килим і відчинив важкий люк у підлозі.
- Далі я сам, – скомандував міністр і почав спускатися крутими східцями у сховище. [ Згорнути уривок ]
|
