|
УФО № 2(20) 2012 : Український фантастичний оглядач
Радій Радутний, Ліщинська Наталія, Соколенко Вадим, Пащенко Олександр, Завада Микита, Росткович Олег, Ницик Андрій, Геник Віталій, Вінтер Віталій, Горішній Леонід, Ільченко Іван, Косаковська Яніна, Наказненко Олександр, Руденко Наталія, Лур'є Олексій
— Панорама,
2012.
— 96 с.
— м.Київ. — Наклад 1000 шт.
Можливість автографа.
Жанр:
— Фантастичне
— Поезія
— Часописи
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Добридень, шановні читачі,
от згадую, як перший наш головред, Тимур
Литовченко, неодноразово вказував, що в ре-
дакторській колонці згадувати конкретні твори
не треба. От не треба, й квит! Читач сам роз-
береться, на що звернути увагу, а на що ні. Два
роки я цього правила неухильно дотримувався,
але сьогодні мабуть-таки не втримаюсь. Єди-
не, що мене виправдовує – згадаю не художній
текст, а не дещо інше.
Отже, звертаю увагу на статтю Олексан-
дра Наказненка "Доживемося й не до такого"
у рубриці "Наукпоп". Ви, мабуть, знаєте, що
футурологічними прогнозами грішив кожен
другий з великих ... [ Показати весь уривок ]
фантастів. Маю підозру, що
менш великі теж грішили, й грішать, але боять-
ся признатись. Нічого дивного – футурологія
наука хистка, збрехати легко, а соромно потім
буде – десятки років. Один з чудових фантастів
передбачив повітряний транспорт. "Величезна
повітряна куля, маневруючи по вертикалі, щоб
знайти підходящий вітер, швидко наближалася
до аеропорту..." До появи першого аероплану
залишалось кілька десятків років. Адамов жи-
вив могутній підводний човен термопарами – а
німці й американці вже проектували атомні кот-
ли. Кларк був певен, що в 1980 році на Місяці
буде постійне поселення – а в 2012му цілком
нормальні з вигляду люди сумніваються чи вза-
галі був там хтось.
Тим більше заслуговує на повагу той, хто
насмілиться підставити себе під неминучі на-
смішки, але спробувати все-таки передбачити,
куди ми йдемо й де опинимось. Автор, про яко-
го сказано вище, якраз це й зробив. Можливо,
він помиляється. Можливо, через вказаний ним
термін над ним посміються, й назвуть мрійни-
ком у рожевих окулярах. Я сам, наприклад, з
його прогнозом категорично не згоден.
А можливо й ні. Можливо, йому встановлять
пам'ятник за життя, або хоча б меморіальну до-
шку, а мене шпинятимуть ретроградом та кон-
серватором. Можливо, той прогноз осяде на
поличках бібліотек, й через півсотні років ви-
падковий історик витягне його на світло й голо-
вою похитає – це ж як помилялися люди!.. – але
можливо і навпаки: комусь той прогноз окрес-
лить шлях у майбутнє. Щось підкаже. Чимось
зацікавить. Змусить замислитися.
Між іншим, шановний читачу... так-так, я
кажу саме вам, тому, хто зараз читає якраз цю
сторінку і цей рядок: це я саме про вас кажу.
Прочитали – зробіть. Вигадайте. Побудуйте.
Напишіть.
Й не бійтеся помилитись, бо не спотикаєть-
ся лише той, хто вже й так лежить.
Головний редактор УФО
Радій Радутний [ Згорнути уривок ]
|
