Агрегатні стани 6, або В пошуках формату.

В сучасних е-бібліотеках та е-книгарнях заведено викладати один і той же текст у якомога більшій кількості форматів. На сайті Bookland деякі книжки представлені...
 
Агрегатні стани 6, або В пошуках формату
Поточне
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Стаття
Візуалізація електрокниги - можливість "листання"
Технологии e-learning
Візуалізація електрокниги - можливість "листання"
Агрегатні стани 6, або В пошуках формату

В сучасних е-бібліотеках та е-книгарнях заведено викладати один і той же текст у якомога більшій кількості форматів. На сайті Bookland деякі книжки представлені у восьми типах файлів. Воно й зрозуміло, війна форматів ще триває, і переможця в ній поки не визначено. Кожен з форматів має як свої недоліки, так і переваги. Автор піксельної книжки має гарну нагоду самому обрати найбільш виграшний для своєї книжки формат.

Маю певне відношення до однієї електронної бібліотеки. Одного разу на скриньку тієї книгозбірні надійшла «заманлива» пропозиція передати щось із 80 гігабайт електронних текстів для подальшого опрацювання. (Так, електронні тексти міряють не поштучно, а на гігабайти. Зважте мені кіло Конан Дойля.) В паперовому світі такому генделю відповідала б пропозиція передати для домашнього вжитку усю бібліотеку Вернадського (ну, не Вернадку, але Дитячу обласну вже напевне). Пропозиція супроводжувалася рекламним текстом про переваги електронних книжок над паперовими, однією з яких було названо довговічність. За іронією долі, оскільки ініціатива походила від піонера електронного піратства, який вже чи не десятиліття продавав свою колекцію на болванках на Барбашці, більшість текстів було збережено в форматі, який вже не підтримується сучасними комп’ютерами. Отака ось «довговічність», навіть попри інші питання до цієї колекції: від копірайтів до елементарної неможливості щось знайти в ній, оскільки каталогізацією добродій-пірат не переймався. Назвати це зібрання гігабайтів книжками якось не повертався язик.

Отож, саме час поговорити про те, які атрибути, НМСД, повинен мати електронний файл, щоб називатися книжкою.

Автора

(перекладача, упорядника, «під редакцією», псевдонім тощо) Справа навіть не в тому, що анонімуси набридли гірше редьки ще в гестбуках та на форумах, справа в тому, що це один з трьох шляхів, якими читач зазвичай шукає книжки, байдуже – в традиційній книгарні чи в пошуковій машині.

Назву

Все з тих же утилітарних причин. Здається, я вже писав про кумедний випадок, коли потенційні читачі не могли знайти книжечку, якої в інтернетах було повно, лише з тієї причини, що підступний автор змінив робочу назву.

Анотацію

Третій шлях, яким зазвичай користується читач, обираючи книжку, - її тема. І ось з цим вже геть кепсько. Майже ніхто з електронних авторів чи почесних сканерів паперових книжок такими дрібницями як анотація не переймається. І даремно. Варто переглянути статистику пошукових запитів хоча б і сайту «Автура», щоб переконатися, скільки там запитів на кшталт «вірші про Олю» чи «оповідання про море»

Формат файлу

В сучасних е-бібліотеках та е-книгарнях заведено викладати один і той же текст у якомога більшій кількості форматів. На сайті Bookland деякі книжки представлені у восьми типах файлів. Воно й зрозуміло, війна форматів ще триває, і переможця в ній поки не визначено. Кожен з форматів має як свої недоліки, так і переваги. Автор піксельної книжки має гарну нагоду самому обрати найбільш виграшний для своєї книжки формат.

Скажімо, якщо авторові важливо зберегти обрану дизайнером гарнітуру Байкал, кольорові ілюстрації, гіперлінки тощо йому варто обрати формат PDF, попри його „важкість”. А якщо йому до лампочки будь-яке форматування, але важлива можливість читання з мобільних телефонів – формат TXT. Якось так.

Кількість сторінок

Якщо досі я почувався Капітаном Очевидністю, то необхідність вказувати у вихідних данних електрокнижки кількість сторінок вже не така очевидна. Але спробую обгрунтувати необхідність цього.

Кількість сторінок не має жодного значення, якщо книжка розповсюджується безкоштовно, але є обгрунтуванням ціни на неї, якщо автор сподівається її продавати. Або й просто дати читачеві уявлення про її обсяг у звичних одиницях вимірювання, бо ні товщину корінця на полиці, ні вагу книжки електронний читач оцінити не в змозі.

Пропонується приводити дані кількості сторінок у близькому до розмірів більшості сучасних книжок форматі А5. Крім того, навряд чи варто вважати книжкою, навіть електронною, тексти менше певного обсягу, традиційного для паперового книговидавництва. Наприклад, для прози такою межею більшість видавців вважає 6 авторських аркушів (240 тис. знаків, приблизно 110 сторінок А5 самого тексту 10-м кеглем). Намагатися впарювати читачеві за гроші тексти меншого обсягу, НМСД, є грою в наперстки.

Прізвища редактора й коректора

Звичайно, важко вказати у вихідних данних те, чого більшість електронних книжок попросту не має, бо автори вважають зайвим обтяжувати когось стороннього своїм горем: усе роблять самі або за допомогою електронної перевірки правопису. Проте, НМСД, без редактури й коректури книги немає, байдуже паперової чи електронної. Перевіряли Рутою – пишіть в коректори „Руту” чи Майкрософт. Редагували самотужки – пишіть, що в авторській редакції. Зрозуміло, що це необхідно не лише вказувати, але й дійсно робити.

Прізвище автора обкладинки

Так, корінця електронна книжка не має. Але обкладинку мусить мати. Просто уявіть собі, що вона розповсюджується тими ж каналами, якими зазвичай продають паперові та відскановані електронні книжки, тобто через інтернет-магазини. Що накажете виводити на стандартній сторінці книжки? А якщо ми вже настільки прибічники копірайтів, що хочемо за свої пікселі грошей, варто того автора обкладинки вказати.

Те ж саме щодо автора ілюстрацій

Сабж.

Ціна

Навіть якщо книжку відпущено у вільне плавання безкоштовно, тобто задарма, її нульову ціну слід вказати у вихідних данних. Мені вже відомо декілька прикладів, коли безкоштовно розповсюджувані авторами книжки хтось більш спритний і нахабний продавав за гроші.

Умови розповсюдження

Теж поки що лише пропозиція, але здається доречною. Наприклад, у своєму першому досліді з розповсюдження електронних книжок ми зазначили таке

 

АХТУНГ!

Книга розповсюджується умовно-безкоштовно (див. стор. 297).

Категорично забороняється розміщувати її для скачування

на інтернет-сайтах та в мережах файлоблміну.

Розповсюджувати дозволяється лише через e-mail.

 

Звичайно, умови можуть бути різними, але на одній книжці усі їх не випробуєш, тож чекаємо на волонтерів, а про недоліки й переваги кожного з методів хотілося б говорити на конкретних прикладах. Зараз є нагода й можливість поділитися спостереженнями лише щодо заявленого умовно-безкоштовного способу розповсюдження, який ми піддивилися у виробників нескладних програм, не вартих написання для них спеціального захисту, і спробували застосувати до піксельної книжки „Нариси бурси”. Якісь перші висновки вже є, і їм я сподіваюся присвятити одну з наступних серій цього серіалу.

Оце таке.

Поділитись:
Реклама
Rambler's Top100