Максим Солодовник : ...голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях... : збірка поезій : Анотація, уривок з книги.

Автор Максим Солодовник. ...голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях... : збірка поез...
 
Максим Солодовник : ...голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях... : збірка поезій : Анотація, уривок з книги
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому
нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Максим Солодовник "...голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях... : збірка поезій" (фото 1)
...голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях... : збірка поезій

Максим Солодовник

Смолоскип, 2009. — 176 с. — (Серія: Лауреати "Смолоскипа").
— м.Київ. — Наклад 1253 шт.

ISBN: 978-966-1676-09-0
ББК: 84.4УКР6

Жанр:
Поезія
Збірки лірики

Анотація:
У цій збірці поезій Максим Солодовник насамперед бореться не за читача, він бореться за себе. Автор ставить читача поруч із собою, замість себе. І це найбільший прояв відкритості до того-хто-сприймає. У цій зворушливій, відчайдушній боротьбі за себе, поет у кожному вірші, у кожному слові водночас творить себе нового і знищує, мучить себе і оберігає, забуває про себе і згадує. Поруч із затишшям і умиротворенням тут усюди відчувається внутрішній надрив, надлом, спроба вирватися.
Це тексти більше не для когось, але тексти – від себе, від свого «обжитого бункера душі», у який ми потрапляємо, чуючи «…голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях…».

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (1) Відгуки читачів (0) Де купити (0) Скачати файл

тиші здобуто ключі
ніби весняні дощі
попіл загубиться в росах

вся проминальність годин
нас полишатиме з тим
не змиритися досі

тут де ти ніжність збирав
там де колись необачно упав
мед і вино – по дозі

зміщення пам’яті тіл
ти ще нічого не вмів
ти так давно – в дорозі

тиші здобуто ключі
адже як не кричи –
тиша є стоголоса

Реклама
Rambler's Top100