|
29.04.2013
Автор рецензії: Борис Щавурський
(джерело:
Друг Читача)
Автор сього есею (чи як би там це означити жанрово?!) ніби і вийшов із «казкового» віку, бо вже на його довгому носі майже п’ятдесят рочків, але з якоїсь незбагненної примхи долі потрапила йому на днях у руки одна книжечка. «Казки на всі смаки» (вибрана проза та вірші)» називається. Автор аґліцький – Ред’ярд Кіплінґ, а в драгоманах у нього – Володимир Чернишенко.
Ну книжка, ну казки, – помислить якийсь читач. – І що там такого «супер-пупер», щоби трубити на всю terr-у Україну?
На такий закид можна було би відповісти, що й справді, у ній немає нічого такого: просто добротно видана тернопільським ... [ Показати всю рецензію ]
видавництвом «Богдан» на модному фінському папері 120-сторінкова книга, куди ввійшли 7 казок і 8 віршів знаменитого британця. Але так може видатися лише на перший погляд. Бо на «другий» погляд ти бачиш, що «Казки на всі смаки» «приготовлені» з любов’ю. Ця любов проглядається і в доброму перекладі (а перекладати однаково талановито і прозу, і вірші зможе не кожен сучасний драгоман), і в майстерному упорядкуванні текстів, внаслідок чого книга сприймається як одне ціле, і в залученні рідкісних світлин, і навіть у примітках.
А все тому, що «Казки на всі смаки» так чи інакше пов’язані з Кіплінґовою родиною. Герої тут – діти письменника, його мати, сестра, дружина, а почасти й він сам. Не даремно на самому початку книги вміщено родинне дерево Кіплінґів.
Події, описані у казках, відбуваються у Кіплінґівських місцях: у Бомбеї, де він народився, в англійському Сасексі, де прожив більшу частину життя. Тому, читаючи цю книгу, можна не лише познайомитися із невідомими раніше казками, але й дізнатися більше про біографію англійського лауреата Нобелівської премії.
Привертає увагу незвична концепція ілюстрування. Не рахуючи двох казок, до яких Кіплінґ намалював малюнки власноруч, всі розповіді в цій книзі проілюстровано світлинами. А щоби читачеві веселіше і приємніше смакувалося, перекладач став для нього всезнаючим гідом, який додав до ілюстрацій пояснення і ремарки. З них можна дізнатися, зокрема, що родина Кіплінґів, приміром, і справді вирощувала лева (у цьому можна переконатися, розглянувши старі раритетні знімки, зроблені понад сто літ тому самим автором), що Пеків пагорб – осада нечистої сили – і досі височіє недалеко від Кіплінґової садиби, а млинове колесо до сьогодні співає прадавній «Звід земель». І саме цей млин, до речі, спраглий читач зможе знайти на мапі околиць села Бервош, де мешкав більшу частину життя письменник. І це не просто вигадка художника, а копія справжньої мапи, оригінал якої зберігається у музеї Кіплінґа на туманному Альбіоні.
Не можу не обмовитися, що Володимир Чернишенко – вже досить давній популяризатор творчості цього справді непересічного письменника. Досить назвати хоч би видані за його безпосередньої участі і в його ж тлумаченні «Такі собі казки» (2009), «Легенди з Книги Джунґлів» (2011) чи том україномовних перекладів поезій Кіплінґа «Межичасся» (2009).
Що ж до найновішої книги – не можу не сказати, що п’ять із семи вміщених до неї оповідань виходять українською вперше, а казку про те, як виростити лева, було заново віднайдено у Англії лише на початку 90-их років минулого століття. Словом – коли шановний читач гадає, буцім добре знає творчу спадщину англійського письменника, то «Казки на всі смаки» неодмінно стануть для нього відкриттям.
Тож недаремно перекладач у передмові до видання сподівається, «що ці нові для українського читача історії… засмакують вам, і кожен зможе обрати для себе «найсмачнішу». Особисто мені «Казки на всі смаки» засмакували. Сподіваюся, що і вам також засмакує. Отож, мені зостається лише побажати: Смачного читання! [ Згорнути рецензію ]
|
