|
АмнезіЯ
Олександр Михед
— Електрокнига,
2013.
— 162 с.
— м.Київ. — Наклад 160 шт.
ISBN: ISBN 978-617-7026-11-1
Жанр:
— Автобіографічне
Анотація:
«АмнезіЯ» — перша художня книга автора. Уривки книги перекладе-
но англійською, німецькою та польською мовами. Книга стала підґрунтям
для літературно-мистецького мультимедійного проекту «АмнезіЯ project:
відкрита платформа», який здобув широкий резонанс у Мережі та ЗМІ,
а з самою книгою вже познайомилися кілька тисяч читачів.
Офіційні сторінки «АмнезіЯ project»:
www.amnezia.in.ua
www.facebook.com/amnezia.project
www.mykhed.com/amnezia-project (міні-довідник
по проекту)
|
Лінк із зображенням книжки:
|
101.
// Моя знайома плутає числа і дати. Плутає, як хтось не розрізняє
ліво і право, Латвію і Литву, Швецію і Швейцарію, Замбію і Зімбаб-
ве, верх і низ курячих яєць, як росіяни плутають «воскресєньє»
і «Воскресіння», арабські і римські числа, латинку і кирилицю,
братів Кирила і Мефодія та братів Вачовскі, а ще Каїна і Аве-
ля, Етана і Джоела, Володимира і Віталія, дантиста і стоматоло-
га, вчителя і викладача, північний і південний полюси, Аляску,
Антар ктиду, Антанту і Антарктику. Вона плутає числа і дати і каже:
«А що тут такого? Я така, яка я Є!» Іноді я дзвоню їй і нагадую: «Ста-
ренька, ... [ Показати весь уривок ]
в нас з тобою завтра зустріч». Звісно, вона не приходить.
Вона плутає числа і дати, спізнюється на роботу і на побачення, сі-
дає не в ті маршрутки і поїзди. Вона з’являється через кілька днів
потому. Ніби проявляється у просторі, як світлина в темноті фото-
лабораторій. Просто моя знайома плутає числа і дати.
// Кожної осені
теплі краї,
далекі країни,
рідні місцини,
вимагають і просять птахів.
Птахи летять і бачать кольорові сни. Їм сняться улюблені місця,
залиті сонцем, ледь помітні водоспади весняних струмків, вузь-
кі вилиці вулиць на обличчях міст, площі європейських столиць,
над якими пролітали, засвічені в темноті каганці багатоповерхі-
вок, ніби маяки, на які орієнтувались. Птахи летять і бачать ко-
льорові сни, вдоволено розмахуючи крилами і посміхаючись
дзьобами, що нагріваються під променями сонця, до якого тут
трохи ближче.
Тепло теплих країв —
це душі померлих і ще живих птахів,
що кожного року прилітають сюди,
в цей час, за старою звичкою.
// …
// — Тіп, так, а шо ета за тіп?
— Ну, просто тіп, — питає і відповідає сам собі мій друг, вкотре
вимагаючи книгу про себе.
// І я вас дуже прошу: ніколи не читайте щоденників, якщо не хо-
чете розчаруватися в людях.
// Маленька дівчина грається в болоті підталого снігу, ліпить
снігову бабу з бруду, попелу, прогнилих гілок, моркви і чор-
них шматків снігу. Вона весело б’є ручками по снігу і кричить:
«Кулєбяка! Фууу. Бяка!», — кривить носа, — «На, кака!» — простя-
гає бабі до уявного рота пригорщу піску. «Буріме і олів’є», — бур-
моче під носа і готує салат з погнилого листя. Маленька дівчина
наштовхує незнайомі слова в закляття і грається в творця, напи-
хуючи снігову людину різними непотрібом, ніби пам’яттю.
// Саундтрек молодості
World of Winamp
Життя в форматі mp3
Диск міста
Тільки 2 треки
довжиною в життя
Містика звуку
Вмістилище стукоту серця
Вінілова пластина сонця
Музика районів
Книга вулиць
Мапа травм і
розбитих лиць,
провулків і переходів,
підліткових драм.
Перекрути трек,
прослухай ще раз,
прослухай ще раз,
перечитай ззаду наперед.
Переживи цю пісню.
Проживи цю книгу.
Пихаті горобці
сліпих світлофорів.
«Кому вони світять вночі,
чий рух регулюють,
якщо навіть тіні і
таксисти вже сплять?» –
спитає голос у навушниках.
Зроби голосніше,
пройди венами
потрощених доріг.
Біжи треком,
годуй птахів,
переживи цю пісню,
бо революції –
то тільки битви за торговельні точки,
а смерті близьких —
паузи тиші між треками. [ Згорнути уривок ]
|
