Десять слів про вітчизну : Роман
Олексій Чупа
— Клуб сімейного дозвілля (КСД),
2014.
— 240 с.
— (Серія: Зірки української прози).
— м.Харків. — Наклад 3000 шт.
Тверда обкладинка.
ISBN: 978-966-14-6545-8
Жанр:
— Мелодрама
— Молодіжне
— Еротичне
Анотація:
Роман та Олена втекли з батьківщини і застрягли на півдорозі до очікуваного раю. Аґнєшка давно живе між світами, і випадкове знайомство з Романом — це шанс нарешті полюбити і звільнитися. Та чи знайдеться в цьому трикутнику місце для свободи?
Лінк із зображенням книжки:
|
— Ти знаєш, — примружила очі полька, — колись у мене був один цікавий коханець. Математик. Як мужчина він був не надто вправний, але це компенсував тим, що постійно підкидав мені такі теми до роздумів, від яких паморочилося в голові, і я втрачала контроль над собою лише від звуку його голосу.
— І що, я зараз мушу слухати про твоїх коханців? — обурився Роман.
— Та ні, ти не зрозумів. Я ж не для того розповідаю, аби тебе зачепити. Просто до слова прийшлося.
— Ну давай, — неохоче погодився Роман і попросив у неї сигарету, аби наперед заспокоїтися.
— Ну, він був математиком… Це, до речі, від нього ... [ Показати весь уривок ]
в мене звичка, з якої ти кепкуєш, — переводити кохання в графіки. І ось одного разу він, такий розмірений хлопець із роками усталеним розкладом дня, пропав. Уявляєш?
— Угу.
— Ми тоді підняли на вуха всю поліцію в місті і об’їздили всі морги. Але врешті знайшли його живого і неушкодженого. Він чотири дні просидів у парку на виїзді з міста.
— Що він там робив?
— Він вираховував «формулу зваблення», як він сам її називав.
— Ай, невже люди бувають аж такими довбанутими?!
— Та чекай, Ромцю! То була геніальна річ! — Кохановська захоплено розповідала цю історію, оживлюючи її в своїй пам’яті. — Сутність цієї формули полягала в наступному: кожна людина має в собі закладений природою рівень сексуальної активності, те, що називається лібідо. Він тоді виділив, грубо кажучи, п’ять типів сексуальності, зі значеннями від одного до п’яти, аби рахувати було легше. Також він брав до уваги опір спрямованій на тебе сексуальній активності. Себто, якщо ти в цьому плані максимально активний, то опір твій мінімальний. І навпаки. Також значення від одного до п’яти. Слідкуєш за думкою?
— Ну, намагаюсь, — чесно зізнався Роман.
— Ага. Отже, є сексуальність і опір, які вкладені в тебе природою. Далі він визначив, так само для рівного рахунку, п’ять стадій зваблення іншої людини. Від поцілунку — до повного і безумовного контролю над її тілом і думками.
— Оце вже цікавіше.
— Та не те слово. І ще, уявляєш, він по таблицях дивився, скільки енергії людина витрачає на певні дії. Ну, там ходіння, біг, спання, читання, слухання музики і так далі.
— Навіщо?
— А оце і було найцікавіше. Відкинувши емоції та підійшовши до процесу зваблення іншої людини з абсолютно формальної точки зору, він пропонував, спираючись на задані природою характеристики сексуальних активностей, враховуючи стадію зваблення, до якої треба довести певну особу, визначати, скільки на це треба витратити енергії або часу.
— Ти що, серйозно цю маячню сприймала?! — здивувався Роман.
— Та чого маячню... Теоретично, без урахування похибок, виходили доволі цікаві цифри. Наприклад, знаючи свою сексуальність і сексуальність партнера, ти міг вирахувати, скільки часу ти витратиш, виконуючи певну послідовність дій і добиваючись певної стадії зваблення.
— Він хворий був. На голову.
— Та ні, ми перевіряли, теоретично все складалося вірно.
— Перевіряли?!
— Ну так, заради науки і мистецтва.
— Здуріти!
— Та, це ще не все! Ми брали заданий час і вираховували енергію, тобто, що саме треба робити, аби звабити людину.
— І що, ти пам’ятаєш цю формулу досі?
— Ха! Звісно! — беззаперечним тоном повідомила Кохановська.
— Поділишся зі мною?
— Нє-а. Це буде моя таємниця.
Роман ішов, замислено перебираючи в голові щойно почуте. Виходило надто вже по-дурному, але щось у цьому викликало якщо не довіру, то потужну зацікавленість.
— Ну, а для чого ти мені це все розповіла, я не зрозумів?
— Та ні для чого. Просто хочу повідомити тобі, Романе, що на ту енергію, яку витратила на тебе за весь час нашого знайомства я, згідно з цією формулою, легко би звабила трьох імпотентів.
— Серйозно?
— Так, абсолютно. І не по одному разу. [ Згорнути уривок ]
|