Лечу за обрій : Поезія, пісні
Любов Вовк
— тов "ДД "Папірус",
2012.
— 96 с.
— (Серія: ДК №4309 від 20.04.2012).
— м.Суми. — Наклад 100 шт.
ISBN: 978-966-2787-15-3
ББК: 84(4укр - 4Сум)6 - 5
Жанр:
— Збірки лірики
Анотація:
"Лечу за обрій" - перша книга вчительки з Волошнівки Любові Вовк. Любов до людей, до рідного краю - ось лейтмотив її поезіі.
Лінк із зображенням книжки:
|
Моїй країні
Ліг на міста й на села теплий вечір.
Солодких снів тобі, моя країно.
Солодких снів тобі й великих злетів,
Коли пробудишся від сну, єдина.
Летять до неба думи наші щирі.
Благаєм в Бога мудрості і долі.
Отримуєм життя, яке створили,
Коли неслись до щастя та до волі.
Тому, хто не спаскудив честь і гідність,
Народ вже шану віддає сьогодні.
І більшість з нас вже доказали вірність
Своїй землі, як встали із безодні.
Не все, що є, за гроші продається,
Хоч дехто прагне лиш карман набити.
Не все купується, що долею дається.
Служи народу – вічно будеш ... [ Показати весь уривок ]
жити.
Ми нація, що із колін піднялась,
Пережила перебудови та застої.
Іще на нас чекає наша слава,
Ще доживем до мрії золотої.
* * *
Буде в нас ще з тобою літо
Розцвіли під порогом вишні,
Щось з тобою у нас не вийшло,
Щось з тобою у нас не склалось
Так як думалось, як гадалось.
Той вишневий цвіт,
що під ноги впав,
Потоптали ми,
потоптали.
І любов свою, і веселий сміх
Іншим ми тепер дарували.
Зачарую тебе востаннє,
Поверну своє я кохання.
Буде в нас ще з тобою літо
Золотавим дощем омите.
Ми зберем разом
вишень стиглих плід,
Ще не пізно нам,
ще не пізно.
І любов свою, і веселий сміх
Подаруй мені, моя пісне.
* * * [ Згорнути уривок ]
|