|
19.08.2016
Автор рецензії: Микола Петращук (м. Івано-Франківськ)
(джерело:
Буквоїд)
Луценко Зінаїда. Злі лелеки : роман / З. В. Луценко. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2015. – 184 с.
Минулого року поліграфічно-видавничий дім «Твердиня» опублікував роман «Злі лелеки» написаний сучасною українською письменницею Зінаїдою Луценко. Може здатися, що це один з чергових, так званих «жіночих», романів, але це помилкове враження. Авторці вдалось написати справді оригінальний драматичний твір.
У романі «Злі лелеки» головною героїнею є Руфіна (або просто Руфка) життя якої склалося невдало. В роки своєї молодості вона вела розпусне життя, відмовилася від власних дітей, навіть вбила чуже немовля. ... [ Показати всю рецензію ]
Тепер коли їй за тридцять та її вагітну покинув молодий коханець Богдан вона вийшла заміж за Степана, який її кохав з молодих років. Чоловік, здається, не здогадується, що дитина не його. І все б нічого, якби дитина не народилася інвалідом.
Слід визнати, нелегко було Руфці з дитинства – виховувала її одна бабуся Настя Воркулячка. Старенька підозрювала, що не щастить їх родині тому, що її чоловік колись відганяючи лелек убив одного з них. Того ж дня він і помер, а вона народила їх дочку Іванку. Але Іванка недолугою виявилась, не таланило їй в житті. І навіть коли матір її сорокарічну спробувала видати заміж вона вагітна втекла від чоловіка додому щоб народити Руфку і померти під час пологів. Ось і залишилися вдвох – стара Воркулячка і внучка. Бабуся як могла виховувала доньку та, певне, прокляття перемогло.
Письменниця поміж рядків натякає, що за всі гріхи в цьому житті потрібно платити. Причому плата може бути надзвичайно високою та поширюватися на нащадків. Зрештою, не варто винуватити у всьому прокляття лелек – головним героям роману часто притаманна схильність до імпульсивних та необдуманих вчинків. Цікаво, що життя Руфки могло б скластися по іншому, цьому були усі передумови – вона могла вийти заміж за Степана і жити спокійним провінційним життям. Та своїми бездумними вчинками вона спровокувала лавину подій, які закінчилися трагедією. Як сказано: «посієш вітер – пожнеш бурю».
В романі «Злі лелеки» доволі багато діалогів, вони насичені розмовними та діалектними словами. Персонажі роману – звичайні люди, яким не таланить в житті. Зважаючи на те, що з ними трапляються виняткові нетривіальні історії можна довго сперечатись про імовірність подій, що відбуваються на сторінках твору. Та, як кажуть, у житті все можливе.
Структурно невеликий за обсягом роман «Злі лелеки» містить шість розділів кожен з яких має свого головного героя – Руфку, її сина, матір тощо. Загалом, кожен розділ доповнює історію яку розповідає письменниця та дозволяє поглянути на неї з іншого боку.
Загалом, на сторінках мелодраматичного та трагічного роману Луценко старається не оцінювати вчинки своїх героїв – вона тільки переповідає їх історії. Оцінити, поглянути збоку, переосмислити описані події повинен вдумливий та зрілий читач.
Залишається додати, що минулого року роман «Злі лелеки» Зінаїди Луценко був нагороджений Спеціальною відзнакою у номінації «Романи» Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова».
// http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2016/07/21/172231.html [ Згорнути рецензію ]
|
