|
Подих Слова : Спроби духовної поезії
Вікторія Осташ, Юрій Гриценко (музика), Надія Василенко-Коровянська (художник)
— Продакшн студія МУЗВАР,
2015.
— 64 с.
— м.Київ. — Наклад 200 шт.
Можливість автографа.
Жанр:
— Аудіокнижки
— Авторське виконання
— Римований вірш
Анотація:
Третя книжка поезій В. Осташ «Подих Слова» засвідчує новий плідний період творчості автора. Це своєрідні спроби духовної поезії, наближення до споконвічної мети творчості – усвідомлення себе у світі і Бога у собі, досвід поетичної сповіді.
Для широкого кола читачів, усіх, хто цікавиться сучасною поезією.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
* * *
ти не бачив... чи я не питала
чи ти бачив правдешні дива
тіло досвідом напхано – мало?
ні достоту! вже спогадів жало
надто глибоко... надто слова
на поверхні на шерешні втоми
легко ковзають й серце той слід
заліковує миром – з надломів
все одно чути відчаю від-
світ безрадісний і бездомний...
а дива... чи ти бачив чи ні –
все одно вони поміж нами
наче світло раптове в імлі
наче лезо свободи незламне
порятунок в небеснім човні...
* * *
скромні речники Божого слова
древорити Твоєї хвали
справжні свідки пришестя Христового –
зорі Йосип Марія волхви…
поряд з ними ... [ Показати весь уривок ]
ми навіть не діти
нас нема – на скрижалях Його
сон крихкий і малюнок тендітний –
на поверхні води вогонь
непричетністю годі пишатись
ми ще маємо рідкісний шанс
свідком бути – вдягнути ті шати
заповідано кожному з нас
Бого-спротиви й Бого-шукання
геть подібні та що мені в них
Царство Боже – є плід покаяння
подих Слова що злущує гріх
* * *
доки ти здоровий-молодий
все тобі – і посмішки і квіти
сміх криштальний – з чистої води
світ до тебе лагідний-привітний
доки ти співаєш пісеньок
то тужливих то легких-грайливих
все життя звитяжне – мов танок
що здається не розгонить злива
доки ти... а то вже і тебе
розганяє натовп велемовний
мов повію... зрадженим цабе
спинишся у розпал перемовин
про життя і смерть – і потечуть
днів мовчанка і ночей безсоння
доки не задмухає свічу
твій Господь що грів тебе як сонях
Апостол
ти хто рибу ловив для смерти
а потому людей – для життя
ні не книжник не вірник впертий
вже до страху нема вороття
вищих символів мова… темна? –
не для тебе – ти вивірив Ним
силу віри і міцність верви –
Ним Єдиним – навік Живим
Він сказав – ти Мене мій Петре
тричі зрадиш – і це збагнеш
ледве півень запіє впертий…
страшно Господи – не бентеж!
думав – Кіфа – твердий мов криця
вірив – витримаєш усе
та спокутуєш власну ницість –
страх зізнання – мов щур гризе
Він пробачить тебе бо любиш
і підтвердиш любов каяттям
на хресті не заради згуби –
для життя
* * *
лід у душах розтане – й вода потече із очей
то прозора і чиста то наче зимова сльота
чистотілу духовного сила горить і пече
і мовчить чистота у западинах давніх печер
і у пам’яті довшає недоболіла верста
незнайомий сучаснику нібито бачились ми
і рубці барикадні однаково ниють на сніг
та у кожного крови не вище й не нижче корми
і вмерзаємо в кригу у передпокої зими
і на кожному – хрестик і хрест – і не чуємо ніг
під собою – і справді горить та земля
під ногами і правда в душі не мовчить
відчайдушно пірнаєш – і пір’я гріхів ніби тля
зостається назовні – і дивишся звіддаля
на подолану прірву і янгол застиг на плечі… [ Згорнути уривок ]
|
