Галина Вдовиченко : Засинай. Прокидайся : Вечірні та ранкові історії для маленьких : Рецензії в пресі.

Автор рецензії: Роксолана Жаркова (джерело: Буквоїд, Видавництво Старого Лева)

Галина Вдовиченко. Засинай.Прокидайся: для молодшого шкільного віку. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.

Засинати – непросто. Навіть коли ти трохи втомлений синій жук-фольксваген. Чи велика срібна фура, що чалапає «наче повільний білий слон». Чи старенький автобус, що торохкотить дорогою. Чи «чорний лискучий мотоцикл», що гарчить щосили. Кожен з вас «їде нічною дорогою», а потім вимушено зупиняється у затишку зеленої галявини, щоби перепочити хвильку.

Яке це диво! Такі різні машини заснули поряд. А тепер і ти, мій галасливий хлопчику, вмощуйся у тепле ліжечко, щоби почути, як усі твої ... [ Показати всю рецензію ] машинки «похропують, посопують, ще й похукують на різні лади». Як вони чудернацьки перешіптуються між собою у снах, розповідаючи про всі свої автостради, перехрестя і вузенькі, майже непроїзні вулички. А вранці ти побачиш, «як прокидаються машини», прокидаються не одразу, трохи ліниво й неохоче. А потім, заново знайомлячись, вони згадують, де і коли вперше зустрілися поглядом фар чи перекинулися словечком з двигуна…

Прокидатися – непросто. Особливо, коли ти крихітна Лялечка, яка ніколи не хоче спати, тому й не знає, як це – прокидатися. Зате про всі ці речі розповість всезнаюча Велика Подушка: і про синій сад, і про «квітку-хатинку», і про сонну квіткову кашу. А потім ти несподівано губишся у високій траві. І бачиш квітку-хатинку. І Метелика, якому ніколи говорити з тобою, бо ось-ось засне. А тепер і ти, моя солодка дівчинко, слухай дощ, що стукає об пелюсткові стіни твоїх снів, і лети за Метеликом…туди, де все затихає…

А потім хтось усміхнеться і промовить тобі ніжно: «Доброго ранку, Лялечко!». А ти спросоння розкажеш, як шукала синій сад, загубилася у траві, розмовляла з Метеликом, пила сонне молоко. А тоді – летіла з Метеликом у листку подорожника, як у човнику. І покажеш Мамі: у твоїй книжечці замість закладки – листочок подорожника…

(А Мама собі та й знизить плечима: прикладала ж до твоїх розбитих колін, пам’ятаєш? )

… Ось така вона, блакитно-рожева засинаючо-розбуджена книжечка Галини Вдовиченко з чудовими ілюстраціями Віолетти Борігард. Одразу з двома історіями: «машинковою» – для хлопчиків і «лялечковою» – для дівчаток. Щоби читати зі своїми пустунцями і чемнятками, бешкетниками і золотцями, колекціонерами машинок і любительками ляльок. Щоби дітям засиналося – легко. І прокидалося – теж.

А листочок подорожника хай живе собі в барвистій книжці дитинства.

Так, про всяк випадок.

[ Згорнути рецензію ]

Автор рецензії: Міра Київська (джерело: Букмоль)

Засинай. Прокидайся, Галина Вдовиченко, Віолетта Борігард

«Засинай. Прокидайся» – книжка-перевертайка, у якій на читачів з однієї сторони чекають два короткі оповідання для читання дітям на спокійний сон, а з іншої — два на прокидання і зустріч нового дня. Оскільки ми з вами говоримо про «сонні» книжки, розглянемо тексти лише зі сторони «Засинай» – оповідання, що розповідають про те, як засинають машинки, і про Лялечку, яка переконувала, що ніколи не спить.

Обидва тексти чимось нагадують книжку Карла-Юхана Форссена Ерліна. Тут і особлива сонна мова, і герої, зображені із заплющеними очима, ... [ Показати всю рецензію ] і ритміка, і самі словами, що здатні буквально приспати слухачів:


Фух-хх… На поворотах її заносить. Змучилась. Поспати б… Позіхає на усю шир радіаторної решітки.
Спа-ати… Спа-ати…


Та і як тут не заснути, коли геть усі герої обох оповідань поступово засинають: і машинки, і тваринки, і чарівні сторіння. Тим більше, що не тільки текст Галини Вдовиченко, але й малюнки Віолетти Борігард чудово передають затишну та спокійну атмофсеру, створену для відпочинку та фантастичних снів.

[ Згорнути рецензію ]