Антоніна Спірідончева, Надія Чорноморець, Вікторія Івченко, Тетяна Яровицина, Влад Лоза, Юрій Рудницький, Людмила Шаренко, В’ячеслав Пасенюк, Олексій Осипов, Олег Максименко : Вітри часів : Поетична збірка патріотичної поезії : Рецензії в пресі.
Антоніна Спірідончева, Надія Чорноморець, Вікторія Івченко, Тетяна Яровицина, Влад Лоза, Юрій Рудницький, Людмила Шаренко, В’ячеслав Пасенюк, Олексій Осипов, Олег Максименко : Вітри часів : Поетична збірка патріотичної поезії : Рецензії в пресі
Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних. www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Літературний клуб «Київ ПОЕТажний» представляє десять сучасних українських поетів у патріотичній збірці «Вітри часів». Мета книги – без банальщини, пафосу і вишиватництва показати якнайширший спектр патріотичних проявів українців: від квітучої любові і милування до глибокого вболівання, від молитов до радикалізму, тут доброта і милосердя контрастують із вовчою суттю воїна. Екологічні, краєзнавчі, історичні мотиви, виплески давніх і новітніх повстань і війн дали назву збірці – «Вітри часів».
Прочитавши «Вітри часів» від краю до краю, я ніяк не могла визначитися із заключними словами для цієї досить суперечливої книги. Строкатість її полягає не у крайнощах при висвітленні патріотизму окремими авторами, а радше – в багатій палітрі душевних реакцій різних людей, амплітуді думок і бачень. Стикаючись у житті з цим багатоголоссям , жахаєшся думки про те, що кожен патріот бореться за свою власну, одному йому відому Україну, і часом патріотизм одних людей повністю нівелює патріотизм інших.
Я думала, як підсумувати збірку «Вітри часів», як її оцінити. Життя саме підказало вектор думок. Нещодавно ... [ Показати всю рецензію ]
в рамках одного міжнародного проекту ми возили дітей на Тарасову могилу, що в Каневі. Так от, на цьому місці української сили, де ніколи не висвистяться вітри часів, особливо гостро відчуваються найменша фальш, імітація, а відповідно і примітивність людей, які не з великої любові опинилися тут. Перехоплюючи запитальні погляди дитинчат, почуваєшся відповідальним за кожний свій ґандж. Діти. Невимовно складно часом пояснювати їм негідну поведінку дорослих. Життєвий шлях Шевченка, його незабутнє, настояне в віках Слово – надто висока планка для кожного, хто прагне стати українцем. Тому – вірмо, сягаймо, рівняймося!
На наше щастя, Україна має свій власний авангард великих людей, які не прагнули величі, а творили її. Проте ціна величі часом є завеликою. Але... звільнені постаменти пустують. Доба чекає не високих слів, а великих справ, не уявної міфологеми про незалежність, а єдності в дії. Як вірність не можлива без любові, так і країна не можлива без вірності синів. Той, хто любить усім серцем, не може бути джерелом зради. Зраджують ті, кому оточення недодало тепла; кого залюбили рідні люди, так і не навчивши відповідальності; або ж ті, хто не мав нагоди любити по-справжньому. Нагода є. Любіть!
Тетяна Яровицина,
волонтер, співорганізатор фестивалю «Українські передзвони» та благодійного проекту «Непереможні»
