Володимир Вакуленко-К : "Лелечині ключі" : Літературно-художнє видання адаптоване для дітей молодшого шкільного віку з важкими порушеннями зору за принципами універсального дизайну : Анотація, уривок з книги.

Володимир Вакуленко-К

— ПОГ «СоцІнтел» спільно з видавництвом «Точка», 2019. — 56 с.
— м.Харків. — Наклад 10 шт.

Поділитись:

Уривок з книжки Рецензії в пресі (2) Відгуки читачів (0) Де купити (0) Скачати файл

©ЛЕЛЕЧИНІ КЛЮЧІ

Над бузком летіли бузьки –
Там де трактор лан зорав
Йде весна в квітучій хустці
Зеленити стебла трав.
Супить брови сива хмара –
Хоч би дощик не змочив.
Раптом грім і в землю яру
Впали у ріллю ключі.
В полі зграя зупинилась
До вечірніх зорь знайти б.
Дощ змочив лелечі крила,
Стукав град по грудках дріб.
Та знайшли, у гніздах скрині,
В них весняні пісеньки.
Як відкриють скрині їхні
Враз розкриють квіт бруньки.

©ТРАМВАЙНА ІСТОРІЯ

У трамваї їдуть мавпи:
Мавпа-мама, мавпа-тато,
Мавпа-син, його бабуся
І малесенька мавпу ся.
Бегемоти на зупинці:
Тато-бегемот ... [ Показати весь уривок ] вмістився,
А за ним бегемотята –
Маму їдуть зустрічати.
Африка. В трамваї спека
Липне в пазусі цукерка.
Біля доці-мавпенятки
Бегемотиків сів татко.
Розмістився, як гора,
Місця в нього півтора!
Мавпа-тато не стерпів:
- Що ж дитя сидить напів?
Ледве до вікна тісниться?
Чи в салоні мало місця?
- Так, чимало, та тут скраю
Я завжди собі сідаю
І не встану з місця доти,
Доки їдуть бегемоти!
- Хто ж Вас вічливості вчив?
- Я навчався в віслюків!..
В віслюків багато вчиться –
Завжди їм бракує місця.

©НЕКОМФОРТНА ІСТОРІЯ

Шкутильгає черевик –
Ніби хтось недобрий врік.
Розхворівся не на жарти
Й трішки став великуватим.
Лівий правому говорить:
«Що ж хворієш від учора?
Робиш кроки не зручні,
Не комфортно бач, мені…»
– Та хіба ж я, брате, винний
Як учора в баговиння
Вскочило мале хлоп’ятко?
Нас не мило, вбігло спатки.
Був ти в хаті, я на дворі –
Я не висохнув і хворий.
От тому, мій лівий брате,
Я здаюсь великуватим.

[ Згорнути уривок ]