Вісник міжнаролного літературного конкурсу «Свято Різдва» : (проза, поезія, есеї, критика, графіка )
Олександр Апальков, Шалата Михайло, Диба Алла
(Переклад:
Апальков Олександр)
— Склянка Часу*Zeitglas,
2020.
— 120 с.
— (Серія: Вісники).
— м.Канів. — Наклад 100 шт.
Жанр:
— Проза
— Поезія
— П’єси
Анотація:
Конкурс був оголошений 31 жовтня 2019 року
та тривав до 30 грудня 2019 року.
За вказаний термін до редакції надійшло 1787 творів. Із них було допущено до конкурсу лише 71, вони подаються у ВІСНИКУ конкурсу, за алфавітним принципом. Решта надісланих творів не відповідала вимогам конкурсу.
Лінк із зображенням книжки:
|
Сповідь Снігурочки із 25-річним стажем.
І не кажіть! Судячи із заголовку, ви подумали, що мені 25? Ех, було колись. А зараз… зараз я розповім про себе. Вірніше про те, як я стала Снігурочкою.
Коли ти ще малий шмаркач і ходиш лише до 1 класу восьмирічної школи, то до ролі Снігурочки тобі рости, і рости. Треба пару років покрутиться у сніжинках, зайчиках і лисичках, а тоді, якщо повезе, то тебе підвищать до Снігурочки. Але за умови, якщо ти вийдеш личком, зростом, фігурою, умінням співати, танцювати і вірші розказувати. Тобто, ніколи!!!
Кружляючи у танці під пісеньку „Білесенькі сніжиночки”, ... [ Показати весь уривок ]
зіграла я свою першу новорічну роль Сніжинки. Звісно в колі, в якому крутяться усі дівчата з 1-4 класів, тебе розгледіти важко, але дві баби, два діди, мама і тато тебе повинні розпізнати точно, і розказати, яка ж ти була гарна. Гарна, але все одно – Снігурочкою була інша. І що з того, що ота ряба Лєнка зовсім не красуня, так вона ж відмінниця у школі! Тобто до всіх вимог на роль новорічної красуні добавляється іще одна – треба вчитися без трійок. Коротше, недосяжний космос!
Але, як не дивно, моя довгождана мить настала! Мені – 14 років, я ходжу до сьомого класу, відмінниця, і люстро мені говорить, що з учорашнього заскубеного горобця вже прозирають тонкі риси майбутньої Снігової королеви. На шкільне новорічне свято і різдвяну колядку мене беруть в Снігурочки, і я ходжу головною персоною біля діда Мороза і гну кирпу...
Левіна Оксана [ Згорнути уривок ]
|