Картка Марії : роман
Олександр Козинець
— Піраміда,
2020.
— 288 с.
— м.Львів. — Наклад 1500 шт.
Тверда обкладинка. Можливість автографа.
ISBN: 978-966-411-619-8
ББК: К59
Жанр:
— Романи, новели та оповідання
— Філософське, релігійне
— Психологічне
Анотація:
Роман «Картка Марії» наповнений теплом людських взає-
мин, він — потужне джерело сили й віри. Події в романі трива-
ють рік. П’ятдесят дві глави відображають тижні календарного
року. Сюжет розгортається довкола таємничої картки, яка змі-
нює долі тринадцяти людей. Хоча насправді їх — більше. Чо-
тирнадцятий герой — кожен, хто прочитає роман.
Душі — вічні, вони мають здатність до реінкарнації, вва-
жає автор. Ми живемо не вперше, часом навіть таланти «успад-
ковуємо» в новому втіленні душі. Проте не знаємо, ким були в
минулому, й ким народимося в майбутньому. Та минулий «до-
свід» безслідно не зникає. Він впливає на нас, відкриває нові
можливості.
Після прочитання «Картки Марії», вам, найімовірніше, за-
хочеться шоколадних круасанів, нових подорожей, зустрічей та
відкриттів. Або, хоча б подумки, — літати.
Лінк із зображенням книжки:
|
— Я ще не думав про це. Вважаєш, картку вже тре-
ба комусь віддати? Чи вона має бути в мене до того
Глава 5. Каталог пам’яті
23
особливого моменту, доки не стане ясно, що от саме
цій людині вона найпотрібніша? — розмірковував
Влад. — Я взагалі досі не впевнений, що варто стави-
тися до цієї ідеї серйозно.
— Не дратуйся, любий! — заспокоювала дружина. —
Життя саме підкаже, як краще вчинити.
Влад глянув на Люду, а вона помітила в його очах
бісиків, прихованих за усмішкою.
— Ну, от уяви собі таку ситуацію: підходжу я, ска-
жімо, до Славка, і кажу: Друже, знаєш, я тут так по-
думав… Тобі ... [ Показати весь уривок ]
бракує щастя в житті. Ти якийсь вічно
нещасний, скільки років тільки те й робиш, що всім
ходиш-ниєш і чекаєш, поки хтось утішить тебе чи
хоча б дослухає до кінця твою, всім уже добре знайо-
му, історію... Слухай, до мене тут днями Діва Марія
приходила в трамваї, картку на щастя дала. Правда,
зі знижкою. Як скрізь у сучасному світі: ви завітали
до нашого ресторану — ось вам наша картка; ви при-
йшли до нас у магазин — ось вам іще одна картка по-
стійного покупця і кілька нікому не потрібних «дар-
мовисів» до неї в подарунок. Так ось тобі, друже, від
мене картка на знижку. Точніше, не від мене, а від са-
мої Діви Марії! Куди б ти не подався, показуй картку
людям, усміхайся — і буде тобі щастя. Ні, ти не поду-
май, що я псих і вирішив познущатися з тебе… Про-
сто не хочу бути в боргу перед Дівою Марією. Тому
візьми, будь ласка, цю картку. Не роби такі квадратні
очі, друже! Чуєш? Просто радій! Світ почув тебе — і
ось ти щасливчик! Усе, як ти хотів! — Владу аж по-
вітря забракло, так захоплено фантазував. — Ти так
собі це уявляєш, Людо?
(глава 5) [ Згорнути уривок ]
|