Тетяна Іваніцька : Мій дідусь був польським переселенцем : Повість : Анотація, уривок з книги.

Автор Тетяна Іваніцька. Мій дідусь був польським переселенцем : Повість. У жанрах Друга світова, Пригодниць...
 
Тетяна Іваніцька : Мій дідусь був польським переселенцем : Повість : Анотація, уривок з книги
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати
на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Тетяна Іваніцька "Мій дідусь був польським переселенцем : Повість" (фото 1)
Книжка Тетяна Іваніцька "Мій дідусь був польським переселенцем : Повість" (фото 1)
Книжка Тетяна Іваніцька "Мій дідусь був польським переселенцем : Повість" (фото 2)
Мій дідусь був польським переселенцем : Повість

Тетяна Іваніцька

— Ліра, 2020. — 168 с.
— м.Тернопіль. — Наклад 1000 шт.

Тверда обкладинка. Можливість автографа.
ISBN: 978-966-981-377-0

Жанр:
Друга світова
Пригодницьке
Подорожня історія

Анотація:
«Мій дідусь був польським переселенцем» – художній твір з елементами документалістики, написаний на основі реальних подій. Містить дві сюжетні лінії – сучасну та історичну. Перша частина – жива розповідь про пошуки забутого родинного села. Друга – «сюжет у сюжеті» – оповідь про примусову депортацію сім’ї Копалецьких під час Польсько-Українського переселення 1944-1946 років. Дві історії абсолютно незалежні, але тісно переплітаються одна з одною, що додає тексту особливої експресії.

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (2) Відгуки читачів (0) Де купити (0) Скачати файл

Розділ 11
На вулиці – холодна зима. Така, що пробирається не лише за комір, а й за грудину. І не морозом єдиним. Більше пробирає біль.
Скільки днів йшлося – ніхто вже не рахував. Наче примари, брели люди довжелезним змореним караваном, оминаючи нерозуміння та злість в очах стрічних. Перепочинку було мало, втомилися всі. Ні слів, ні емоцій. З коренем вирвані та кинуті у невідомість.

- Ми маємо дійти до міста Золотий Потік, - мовив до Михайла його друг Стефан Кетнер, що теж був одним із переселенців
- А не знаєш, то далеко од сюди? Вже сил немає, аби йти далі.
- Та кажуть, шо тут, за поворотом, ... [ Показати весь уривок ]

[ Згорнути уривок ]

Реклама
Rambler's Top100