| Розумність НеРозумного : монографія 
														Тарас Лютий						 
						— Парапан,
				2007.
		— 417 с.
					— (Серія: http://arhe.com.ua/product/rozumnst-nerozumnogo/ або замовляйте у мене febry@ukr.net).
				— м.Київ. — Наклад 300 шт.
 
					 Можливість автографа. ISBN: 978-966-8210-51-8 ББК: 87 
		 Жанр:— Філософське, релігійне — Філософія культури
 — Філософська антропологія
 
 
		 Анотація:У монографії обґрунтовуються способи відношення між розумним та нерозумним, через переосмислення контроверз між узвичаєною опозицією раціонального/ірраціонального. Предметом розвідки є феномен нерозумного, який, набувши у європейській традиції здебільшого негативного змісту, розглядається як соціокультурний та антропологічний символ творення евристичної ситуації сприяння розважливим спонукам людини поза технологічно-ідеологічними формами всевладної раціональності. Досліджуються історико-культурні (міфологічні, релігійні, соціальні, психологічні, літературні, мистецькі) "перетворені форми" нераціонального. Актуалізуються смислові, лінгвістичні та невербально-тілесні структури семіотичної переплетеності "розумності" й "нерозумного". | Лінк із зображенням книжки: | 
 
 
	Східні техніки екстазу.Техніка досягнення екстазу широко розроблена в східних релігіях. Так, даосизм становить складну світоглядну систему, включаючи філософію, релігійну доктрину та психо-фізіо-техніку з ритуальним досвідом, схожим на практику шаманства, ворожіння чи лікування. Неоднозначність цієї системи полягає в тому, що навіть у даоських текстах майже немає логічної аргументації. Головним принципом виступає прозріння, а не доведення. Простота, відкритість помислів, принцип “не діяння” (у-вей) лежать в основі даоського вчення. Мислити для нас подекуди й досі означає досягти певного стану,			... [ Показати весь уривок ]
		
			 що коригується правилами та вимогами. Натомість для даоса зрозуміти дещо означає відкинути зарозумілість. Пізнання базується на принципі у-вей, активність якого полягає не в розсудковому розчленуванні реальності та “втисканні” її в поняття, а навпаки, в відпусканні розуму, що сприймає реальність у чітких координатах, злегка фіксує, але не утримує. Йдеться про те, що не годиться використовувати якісь традиційні схеми. З іншого боку, не варто удаватися й до беззмістовного глупства. Потрібно покладатися на вроджені потенції розуму.
 [ Згорнути уривок ] |