|
Маски : Гра на 3 дії
Юлія Мусаковська
— Смолоскип,
2011.
— 120 с.
— (Серія: Лауреати "Смолоскипа").
— м.Київ. — Наклад 500 шт.
ISBN: 978-966-1676-26-7
Жанр:
— Поезія
— Збірки лірики
— Римований вірш
Анотація:
«Маски» Юлії Мусаковської – не просто збірка поезій, а інтригуюча гра на три дії, де співіснують денні й нічні декорації, лірична драма й містичні інтермедії. У темних коридорах та вузьких вуличках зустрічаються заблукалі пілігрими, архетипні жінки, привиди та інші химерні істоти. Драматичне дійство, що відбувається на сторінках книги, вкотре потверджує гамлетівську тезу про світ як театр. Це вдала прем’єра із майстерним поетичним словом на авансцені.
Передмова Наталки Білоцерківець.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
***
коли затихне гонг
і зблідне Ганг
і розіп’ють гірке зело брахмани
твоя печаль - на смак незгірше манни -
зійде мені і стане як снага
як гуру
як опальний генерал
як неймовірна легкість обіцянок
мальована тонкими олівцями
залишиться зі мною помира-
ти
не шкодуй мені її дарма
розкрий долоні вшир -
не будь захланним
допоки чорних дум злочинні клани
вертають і вертаються у вир
і широчіє
міниться ріка
громовідводи щуляться щурячо
куди ти знов завів мене
моряче -
шепоче мряка на твоїх руках
ці зарості чужинні
і туман
як молоко священної корови
і обрій вигинається ... [ Показати весь уривок ]
як брови
дарма ти опираєшся
дарма
і калатає дзвоник у душі
і ти пливеш
і забуваєш де ти…
тобі на лихо випали дощі
і ці дощі – мої апологети
***
птеродактилі
відлітають у вирій
їм набрид наш маленький Париж
наш великий кураж
і контекст
із якого їх так несподівано вирвали
птеродактилі виснуть у небі
свинцевими гирями -
нерозважливі
птеродактилі відлітають на південь
від місцевого клімату хилить на сон
суїцид
ми збираємо ревно у жмені
сліди їх невидимі
залишайтеся -
вас нагодують домашнім повидлом!
їхні тіні вцілілі і вицвілі
горицвітами в землю вростуть
і залишаться тут
тягарем на гривневих лотках на полицях
і оселяться
поміж кислицями й кислими лицями
залишаючи стріхи пустими і тихими - гавані
ми ловили їх надто довершено
віршами вершами
птеродактилі вижовкли –
їхні паради завершились
ми їх проґавили
ҐРЕТЕЛЬ
люба сьогодні у місяця дивний звук
плоть його ніжна і гостра дзинчить як лезо
ти не почуєш сьогодні коли я зву
ти некерована йди і вивітрюй безум
слідом піду прихоплю капелюх і плащ
я відчуваю нутром що тебе зловити
випаде на гарячому ти не плач
в домі замкну відпустивши слова на вітер
поки тебе я простежив серед кущів
бачив – дерева у тебе встромляли пруття
ти їм віддала від наших дверей ключі
ти їм сказала що в роті моїм отрута
ти їм повідала ким я для тебе був
терлася млосно об стовбури звіриною
соки точила торкалася віт і губ
тільки би не до мене та не зі мною
листя із себе обтріпала стерла пил
ось повертаєшся наче в суботу з ринку
я надто довго для себе тебе ліпив
думав що наладнаю мов катеринку
сиплеш мов Ґретель собі у сліди слова
в залу вповзаю - ноги м’які як вата
люба це ж на стіні моя голова…
люба коли ти встигла мене вполювати? [ Згорнути уривок ]
|
