|
ТРЕТЯ НОВИНА або ЧОБОТИ ДЯДЬКА ЛУКАША : БУВАЛЬЩИНА З ЧАСІВ НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ
Дмитро Лисюк
— самвидав,
2011.
— 76 с.
— м.Херсон. — Наклад 2249 шт.
Можливість автографа.
Жанр:
— Піксельні книжки
— Кіносценарії
— Друга світова
Анотація:
Щодо форми: сценарій можна писати як завгодно, аби тільки гіпотетичний режисер зрозумів і побачив кіно в тексті. А повість треба писати так, щоб сподобалось читачеві. Але не все можна передати сценарієм, тобто - ремаркою, репризою, монологом, діалогом, або ґеґом (гарне слово, гусяче). Інтонація, ставлення, тонкий прошарок особистої філософії, а ще буває модальність, о! Українська класика (на відміну, наприклад, від американської) вчить нас не ганятись за двома зайцями, але/тому:
Щодо жанру: все, що набрано рівними літерами, можна вважати сценарієм, а все що курсивом, можна вважати повістю.
Щодо теми: це правда. Її треба розповісти.
Щодо змісту: має бути цікаво.
Присвячується моєму батькові Василю Терентійовичу.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
З пролому на місці дверей комендатури вискакує Степан, на плечах, під пахвами і в руках несе купу німецьких автоматів. Степан підбігає до підводи, автоматом відгортає солому, скидає зброю на дно, знову накриває солому, озирається навкруги. Лукаша ніде нема, тоді Степан смикає за поводи, неголосно командує “ньо! н-н-ньо пішла!”, підвода рушає, вже на ходу Степан скочить на підводу і з гуками “вйо! вйо! вйо!” зникає в передранішніх сутінках. Петро ще деякий час затримується біля вікна.
Один з німецьких солдатів потроху повертає голову, скоса дивиться на вікно і раптово відвертається знову. Важко ... [ Показати весь уривок ]
дивитися в очі смерті, якщо вона уособлюється тригранним багнетом, що його заборонено Версальською конвенцією за “нелюдяність”.
У вікні ворушиться жахливе дуло і страшний багнет. [ Згорнути уривок ]
|
