|
Усмішки : поезії
Віталій Іващенко
— Політехніка,
2011.
— 144 с.
— м.Київ. — Наклад 500 шт.
Можливість автографа.
ISBN: 978-966-622-424-1
ББК: 64.4 - укр І 24
Жанр:
— Поезія
Анотація:
Збірка гумористичних мініатюр.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
„Спалити вуха примудрився як?”
„Дивлюсь по телевізору футбола.
Дружина щось прасує й просто так
Лишає праску біля телефона.
„Дивись, - кажу їй, - щоб не обпеклась!”
Їй хоч би що! Вона ж мене не слуха!
Петро телефонує. Я зірвавсь.
Хапаю праску і мерщій до вуха!...”
„А друге вухо як же ти спалив?”
„Дурний Петро іще раз подзвонив!”
* * *
„Пробачте, це не Ви на стіл залізли
В нічному клубі й танцювали на столі?
Причому у самісінькій білизні!”
„В самій білизні? Певно, рано ви пішли...”
* * *
Людей сварливих зроду не ... [ Показати весь уривок ]
змінить.
Скандал в автобусі: „Мадам, пройдіть хоч трохи!”
„Куди ви з псом?! Вже блохи на мені!”
„Собако, відійди! Ти ж чуєш – в дами блохи!”
* * *
Шлюб наш почався із помилки.
Погода гидкою була.
Я свиснув, щоб таксі спинити.
А ти почула й підійшла!
* * *
Дружина чоловікові: «У мене
Дві новини – хороша і погана.
Набридло! Все! Я йду від тебе!»
«Так. Розумію. А яка погана?»
* * *
Дружина льотчика: „Учора взяв мій Вася
Кота з собою – для експерименту:
Чи вміють кицьки м’яко приземлятися,
Як кинути їх із трьох тисяч метрів?”
„І як експеримент?” „Ще невідомо”, -
Дружина, журячись відповідає, -
Бо кіт уже давно прийшов додому,
А Васі все немає і немає.”
* * *
Є цифра сім – звичайна й перекреслена.
Історія її – від Моісея.
Приніс він заповіді із гори Сінай.
І вічні істини у душах сіяв.
Про сьому заповідь сказав відверто й чесно:
„Перелюб – гріх тяжкий! Творити – Боже збав!”
Почувши це, народ єврейський заволав:
„Закресли сьому заповідь! Закресли!”
* * *
Екзаменують секретарку милу.
Диктанта пише Галя чорноброва.
„Ну що ж, прекрасно! Тільки дві помилки!
Давай тепер напишем друге слово.”
„Чом ти з жінок очей не зводиш, Петю!
Любити ж клявся лиш мене одну!”
„Хоч я вже кілька років на дієті,
Я можу хоч би глянути в меню!”
„Ти загубив обручку на курорті?!
А клявся ж, що любитимеш довіку!”
„В цім винна ти! Бо я уже півроку
Прошу тебе – заший в кармані дірку!”
* * *
Як залишками м’язів грає Гриць!
„Ти подивись, яке я чмо, ти подивись!”
Дружина так сміється, що аж плаче:
„Ти – точно чмо! А думаєш, що мачо!”
* * *
Два брехуни. „В своїм садку
Я грушу виростив таку,
Що ледве сам доніс до хати!”
„А я не буду вам брехати:
Такецьке яблуко зростив –
Утрьох на віз з останніх сил
Не знаю погрузили як!”
„Воно що, воза обломило?”
„Ні. Виліз з яблука черв’як
І на очах загриз кобилу.”
* * *
„Навіщо на щоденник наклеїв тата фото?”
„Бо класна керівничка нагадує щодня:
Я хочу подивитися на того ідіота,
Що так бездарно робить домашні завдання!” [ Згорнути уривок ]
|
