|
Розкинувши руки над прірвою : Роман
Олексій Ганзенко
— Самвидав,
2012.
— 71 с.
— м.Миронівка. — Наклад 1520 шт.
Жанр:
— Пригодницьке
— Молодіжне
— Піксельні книжки
Анотація:
У центрі твору група молодиків-аутсайдерів, що об'єдналися в таку собі команду невдах, називають себе вітрогонами. Життєві негаразди різні. В когось інвалідність, інший устиг підхопити ВІЛ, інший покинув ВУЗ, бо батьки стали неспроможними платити за навчання. Один з вітрогонів – Ромка, пристав до гурту через нещасливе кохання. Товариші вигадали для себе цікаву і небезпечну форму самоствердження - виконують карколомні трюки. Поручнями мосту переходять через прірву, на ходу проскакують під залізничними вагонами, вночі здираються на високу цукрозаводську трубу... Паралельно розвиваються лінії п'ятирічної художниці-вундеркінда Юлі, самозакоханої мами однієї з "вітрогонок" Ірини, трагічно-приреченої Ади...
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Тепер тьотя Ада не дозволяє дівчинці спати „скільки заманеться”. Байдужим, відмерлим голо-сом вона будить Юлю о сьомій ранку й одразу садовить за стіл. „Ось, це завдання на сьогодні. Постарайся витримати стиль, відчути настрій”. Вона дістає малюнки з тієї заскленої шафи, до якої Юлі категорично заборонено підходити, й дівчинка їх перемальовує. Цілий день. Їй заборонено ма-лювати щось інше, заборонено не малювати нічого, вона „повинна старатись”. Щоранку тьотя Ада кладе перед маленькою художницею кілька малюнків з шафи та йде на роботу. „Сніданок на столі і, сподіваюсь, ти поводитимешся розумно..!” ... [ Показати весь уривок ]
За нею клацає замок, і дівчинка залишається сама. Ввече-рі – перевірка: „Тут непогано, але зверни увагу на настрій. Мені здається: ти його не відчула. А настрій – це дуже важливо! Придивись уважніше. Відчуй! А тут добре, тут все збігається. Молодчи-на..!”
Юля старається. А спробуй – не постарайся! Адже в руках у тьоті Ади лозина. Зовсім маленька лозинка, трохи довша за найдовший Юлин пензель, але дівчинка її страшенно боїться. Вона така па-люча! Зазвичай тьотя Ада просто тримає лозину в руці, цьвохкаючи нею в іншу долоню, але якщо тьотю Аду розгнівати… Тоді вона вже цьвохкає лозиною по Юлиних пальчиках. Ще й забороняє при цьому плакати. Щоправда, биття трапляється нечасто. Досі – всього двічі. Перший раз – коли Юля відмовилась працювати взагалі, а другий – коли намалювала саму тьотю Аду, з хвостом і в ступі, як бабу Ягу в казках, тільки замість мітли в руках – великий пензель. [ Згорнути уривок ]
|
