Сергій Дячук : Біла ріка : роман : Анотація, уривок з книги.

Автор Сергій Дячук. Біла ріка : роман. У жанрах Родинна сага, Роман-життєпис, Друга світова. Анотація: Скандинави назвали б цей жанр родинною...
 
Сергій Дячук : Біла ріка : роман : Анотація, уривок з книги
Книжки за жанрами

Всі книжки (1412)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Сергій Дячук "Біла ріка : роман" (фото 1)
Біла ріка : роман

Сергій Дячук

Електрокнига, 2014. — 264 с. — (Серія: Конвертовані книжки).
— м.Київ. — Наклад 1076 шт.

ISBN: 978-617-7026-18-0

Жанр:
Родинна сага
Роман-життєпис
Друга світова

Анотація:
Скандинави назвали б цей жанр родинною сагою.
Але автор не вікінг, тож перед нами – історія трьох
поколінь буковинської гуцульської родини, автор
належить вже до четвертого.
Тут є родинні історії і про цісарську та румунську армії,
і про вояків УПА та «яструбків», і про «совєти», і про
те, що своє кохання можна віднайти навіть у сибір-
ському таборі. І все це без модного в певних колах
карпатського магічного реалізму. Так, як дідусь чи
бабця розповідала б своїм онукам на причілку хати.
В кожної української родини є такі історії. Поки ми
їх пам’ятаємо, жоден табачник вже не зможе вкотре
нам нашу історію переписати. Такі справи

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (5) Відгуки читачів (6) Де купити (0) Скачати файл

Дезертир
По площі бігали бездомні пси, довкола стояли
облуплені казарми; на фасадах, пофарбованих в
темно-жовті кольори, з-під відпалої штукатурки
виднілась кладка з червоної цегли. Над цими
будівлями майорів червоно-жовто-синій прапор.
Триколор. П’яний румунський офіцер кричав на
Федора, аж слина йому летіла з рота. Знявши
шкіряну рукавичку, щосили бив нею по байду-
жому кам’яному обличчю солдата, який стояв
мовчки; тільки жовна ледь помітно ходили на його
лиці. Федор не сподобався офіцеру-румуну, якому
здавалось, наче гуцул якось не так дивиться на
нього зі строю, – насмішкувато. ... [ Показати весь уривок ]

[ Згорнути уривок ]

Реклама
Rambler's Top100