|
Щасливий : Роман на основі реальних подій
Вікторія Гранецька
— Нора-Друк,
2015.
— 296 с.
— (Серія: Читацький клуб).
— м.Київ. — Наклад 4000 шт.
Тверда обкладинка. Можливість автографа.
ISBN: 978-966-8659-60-7
Жанр:
— Романи, новели та оповідання
— Родинна сага
— Психологічне
Анотація:
Вона — українська дівчина, що виросла у Вінниці й понад усе любить своє місто. Він — азербайджанський хлопець-мусульманин, котрий мріє повернутися у Нагірний Карабах, де залишився його рідний дім. Здавалося б, ці двоє не можуть бути разом — тому що обставини, батьки, кілометри нездоланних шляхів, заборон та упереджень… але вони знайшли одне одного й поєдналися у шлюбі — попри нерозуміння і спротив оточення. Дитина, яка мала б народитися щасливою — адже саме так звучить її ім`я в перекладі українською — приходить у цей світ смертельно хворою. Та, кажуть, у житті не буває випадковостей. Що, як маленькому хлопчику судилося змінити дорослих людей, примирити два різних світи і зробити їх по-справжньому щасливими?
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Від автора
Дорогі читачі! От недаремно кажуть: часом реальне життя творить такі сюжети, котрих зумисне й не придумаєш, бо правда іноді неймовірніша за будь-яку вигадку. Зустріч з такою правдою спіткала мене наприкінці 2011 року. Здавалося б, випадкова знайома, з котрою ніхто не зобов’язує спілкуватись, а слово за словом — і ми стали найкращими подругами. І вона розповіла мені свою історію. Відтак у Ваших руках — роман на основі реальних подій, що трапилися в одній незвичайній родині у Вінниці. Маю від родини особистий дозвіл на використання її історії у своєму творі.
Тому ця книга є дуже ... [ Показати весь уривок ]
особливою для мене. Чи не вперше мені не довелося нічого вигадувати — хіба увімкнути диктофон, слухати і дивуватися, а згодом «переплавити» усі записи на художній текст, змінивши деякі імена, та залишаючи незмінною правду життя. Я лише посередник. Автором цієї книги є саме життя, котре на власний розсуд обрало героїв, скомпонувало сюжет й утілило його в реальних декораціях справжніх невигаданих міст двох країн, розділених кордонами і поєднаних у любові.
Так, цей роман насамперед — історія любові. Безмежної любові до чоловіка, дітей, власного міста, Бога та країни. Якби вона була вигаданою, я сама б не повірила, що так буває. Українська дівчина, яка співала у церковному хорі, та азербайджанський хлопець-мусульманин, виходець із Нагірного Карабаху. І непрохане кохання — таке, що перехоплює подих, унеможливлює життя один без одного. Не може бути? Я бачила — ще й як може! А далі — омріяний шлюб, діти, численні спроби порозумітися з оточенням, долання власних страхів та сумнівів і … ще одне дитяче життя. Неочікуване, але жадане. Його нарекли Саїдом — Щасливим у перекладі з арабської, а він народився смертельно хворим — випробування, що здатне розірвати найміцніші пута, або ж поєднати їх по-справжньому довіку. Як воно, пройти через таке?
На цих сторінках — реальна історія боротьби молодої сім’ї за життя власної дитини, за своє право бути разом. Ця історія, що розгорталася практично в мене на очах, змінила мої уявлення про стан речей, змусила замислитися над сакральними механізмами, які керують людськими долями. Вона вразила, приголомшила, спонукала зупинитися і зрештою спитати себе: а що я можу зробити для цих та багатьох інших людей, яким випали такі складні випробування у наш непевний час? Відчуваю, просто зобов’язана поділитися нею з іншими. Вірю, історія простої родини, яка долає нездоланне, ще більше надихне всіх нас відстоювати й власні переконання та ідеали, не опускати рук у найтяжчі хвилини життя, невпинно рухатися уперед і здобувати кожен свої перемоги. І нашу найбільшу спільну перемогу — єдину, мирну та сильну Україну.
Чи може одна книга змінити щось у світі? Не знаю. Але якщо їй вдасться змінити щось у світогляді бодай однієї людини, яка переповість про своє відкриття іншій, уже вважатиму це досягненням. Понад усе хочеться, аби подібні негаразди не спіткали більше жодної родини і жодної дитини. Тому щиро сподіваюся, що ця невигадана історія ще й укотре приверне увагу до актуальних проблем медицини та соціальної незахищеності пересічних громадян у нашій країні. Адже такі випадки не поодинокі — щодня десь народжується хвора дитина. Та ніхто не приходить у цей світ випадково. Кожен має право на життя. Право бути щасливим.
З повагою,
Вікторія Гранецька [ Згорнути уривок ]
|
