|
Львів. Кава. Любов : Збірка оповідань (укладач Ніка Нікалео)
Галина Вдовиченко, Вікторія Гранецька, Дара Корній, Ніка Нікалео, Тетяна Белімова, Гурницька Наталія, Олендій Леся, Хомин Ірина, Долик Любов, Деркачова Ольга
— Клуб сімейного дозвілля (КСД),
2015.
— 272 с.
— м.Харків. — Наклад 8000 шт.
Тверда обкладинка.
ISBN: 978-617-12-0094-4
Жанр:
— Проза
— Збірки прози
— Цикли різножанрових оповідань
Анотація:
Це історії про закоханих та покинутих, про щасливих і тих, хто загубив себе, про романтику та буденність, про жінок і чоловіків, про тебе й про мене. Деякі з цих оповідань солодкі, як збиті з ваніллю вершки або справжнє кохання. Інші — гіркі, як свіжозварена кава або спогади про доленосні події нашого недалекого минулого. Треті ще довго залишають по собі аромат цинамону, мускатного горіха та містичних збігів...
Думками, які народжуються за горнятком кави, діляться Наталія Гурницька, Галина Вдовиченко, Вікторія Гранецька, Дара Корній та інші автори.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Передмова
Львів, Львів, Львів… Це місто вже ніколи не відпустить тебе, якщо ти хоч раз там побував. Це місто-казка, це місто-чари, це любов і кава, і шоколад, і незмінні підбори, підбори, підбори… Навіть у мороз і на кризі. Це незмінне звертання по-львівськи «прошу пана», і «то є перша кляса», коли щось до вподоби. Той, хто не бував у цьому старому місті, той ніколи не збагне душу України. Бо Аптекар славнозвісного Юрія Винничука живе тут, і Купальниця Галини Вдовиченко теж родом звідси, а ще Мавка Дари Корній, хоч і письменниця не говорить про це прямо. Усі ми різні, але й усі однакові у цій ... [ Показати весь уривок ]
своїй глибочезній і палкій любові до нашого середньовічно-сецесійного міста з його вузькими вуличками і широченними новими проспектами, з помпезною архітектурою Горголевського і по-воєнному монументальним сталінським ампіром. Не можна бути у цьому місті і не закохатися у нього. А закохавшись, не творити неможливо. Йому присвячені вірші, пісні і романи… На його вівтар покладено долі, списано сторінки історії. Він був збудований во славу того, чиє ім’я носить, але тут ви не знайдете жодного пам’ятника Леву, лише його засновнику – єдиному Королю землі Галицької Данилові Галицькому. Тому що час розставляє усе по своїх місцях, і немає на то ради, бо він - єдиний суддя.
Кожен твір, що увійшов до цієї антології, звучить лейтмотивом сліпої любові і пафосного захоплення цим Львовом, Лембергом, Леополісом, як його по-різному називали у різні епохи. Та в усі часи він однаково з ароматом дощу, як в істинної львівської пані у рукавичках Галини Вдовиченко, і морочно-фентезійний, як у вишуканої та особливої Вікторії Гранецької, хоча вона і не його мешканка. А ще він тоскно рідний у ще по-дівочому щирої і ніжної Ірини Хомин. Львів такий, такий… Львів, бо жодне місто у світі, чи то пак, в Єуропі, бо на інших континентах я ще тільки мрію побувати, до кінця незбагненний і по-особливому пасіонарний. Дається взнаки більш, аніж триста років Магдебурзького права… Львів’яни вільні у своїх думках, у почуттях, в уподобаннях. І це робить його дуже європейським і зовні, і по духу: тут є костели і є синагога, церкви, і от-от з’явиться мечеть, адже сюди, у столицю Західної України переселилося понад дві з половиною тисячі кримських татар після обурливої анексії Криму. Але я не буду про політику. Тобто, тільки не тут!
А лише про кохання і каву з різноманітними прянощами, а може й глінтвейном Олесі Олендій у світлі ліхтарів і музики бароко на вуличках старого, елегантно-мистецького міста. Яке, наче наречена Любові Долик вабить і кличе, і зачаровує зовні велично-стриманою, навіть аристократичною красою, а всередині таким несподівано пристрасним і розкутим нічним життям.
Львів – це не Ратуша і не костел Ельжбети, тим пак, це не церква Святого Юра, або ж новомодна «Арена Львів»… Це усе в сукупності з його мешканцями і тими, хто щоденною працею створюють його, як-то тепер кажуть, імідж. Це ті, хто живе у ньому і творить, хто вперто іде до своєї мети, не зраджуючи його з іншими містами у пошуках кращої долі. Львів – це кохання, кава, чоколяда, це вона і він, і він, себто Львів…
Приємного занурення у цю середньовічну казку з присмаком ІТ-технологій. А далі… далі може бути, адже завжди так хочеться продовження палкої історії любові.
Ніка Нікалео [ Згорнути уривок ]
|
