Олександр Апальков : Право на дорогу : нон-фікшен : Рецензії в пресі.

Рецензії в пресі на книжку Олександр Апальков. Право на дорогу : нон-фікшен. У жанрах Проза, Історичне, Есеї. Рецензії опубліковані ...
 
Олександр Апальков : Право на дорогу : нон-фікшен : Рецензії в пресі
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати
сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Олександр Апальков "Право на дорогу : нон-фікшен" (фото 1)
Право на дорогу : нон-фікшен

Олександр Апальков

Склянка Часу*Zeitglas, 2016. — 216 с.
— м.Канів. — Наклад 500 шт.

Перевидання. Можливість автографа.
ISBN: 978-966-2306-92-7
ББК: 84 (4-Укр.-Рос) 6-5

Жанр:
Проза
Історичне
Есеї

Анотація:
Книга оповідань та нарисів, писаних слідами невигаданих подій сучасного життя на теренах України, Німеччини, Голандії, Вірменії, Єгипту.

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (13) Відгуки читачів (1) Де купити (0) Скачати файл
Рецензія

05.11.2020

Автор рецензії: невідомий (джерело: КМР)

Урочисте вручення відбулося напередодні відзначення 940-ї річниці від заснування Канева – 14 вересня ц.р. в залі засідань будинку рад.

Нагадаємо, літературний конкурс імені Олекси Кобця було започатковано в Каневі у 1993 році. Олексій Варавва (літературний псевдонім – Олекса Кобець) – український поет, письменник, перекладач, родом із Канівщини.

- Він залишив по собі твори, сповнені любові до рідного краю, до родини, дітей, до людей взагалі, - наголосила заступник міського голови Наталія Матінова. - В різні роки лауреатами конкурсу імені Олекси Кобця стали такі канівські поети й письменники: ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

19.11.2018

Автор рецензії: Олена Кладова (джерело: Філософія і релігієзнавство)

Ви можете уявити себе літературну спадщину Лева Толстого – без Ясної Поляни, Михайла Шолохова – без станиці Вешенської, а творчість сучасних українських письменників Сергія Жадана та Світлани Талан без Старобільська й Сєвєродонецька, відповідно? Безумовно, що ні. Для кожного з названих письмовців мала Батьківщина стала місцем сили, яке надає творчої енергії та надихає на створення нових літературних творів. Так саме неможливо згадати Олександра Апалькова без міста Канева, Черкаської області.
У книзі «Право на дорогу», яка об’єднала в собі оповідання, листи, нариси, есе, О. Апальков постійно згадує ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

10.09.2018

Автор рецензії: невідомий (джерело: Газета "Про все")

Традиційно, напередодні відзначення чергової річниці від заснування Канева, оголошуються лауреати Канівської щорічної літературної премії імені Олекса Кобця (Олексія Варавви).
Відтак, у середу, 22 серпня, у ході чергового засідання виконавчого комітету було ухвалено рішення «Про преміювання переможців літературного конкурсу імені Олекси Кобця».

Як повідомила голова конкурсної комісії, заступник міського голови Наталія Матінова, цьогоріч лауреатами премії стали два претенденти – це Микола Жук – за збірку «Барви душі» (поезія, живопис) і Олександр Апальков – за оповідання «Втрачені три роки» ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.02.2018

Автор рецензії: Дія Вакуленко (джерело: Гостевая книга)

... вельмишановний пане Олександре!
Хоч із запізненням, але хочу дещо підсумувати з того, що принесло мені знайомство з Вашим життєвим і літературним доробком. Мені давно вже не вистачало такої книжечки, і я дуже втішилася, коли вона врешті з’явилася: «Право на дорогу». Причому, в найоптимальнішому варіанті. Тобто, минуле - той шлях, який Ви пройшли, усі кроки поступового оволодіння фактами, розширення тематики, усе глибшого осмислення болючих явищ історії і буття нашої української держави - підтверджуються датованими публікаціями, що з’являлися систематично протягом 1987-2017 р.р. Саме ця праця ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

02.08.2017

Автор рецензії: Глущенко Владимир (джерело: Друзья журнала СЧ)

Глубокоуважаемый Александр Владимирович!
С большим интересом прочитал Вашу книгу «Право на дорогу». Что привлекло меня в ней прежде всего? Во-первых, сама концепция книги, сконцентрированная в её названии. Во-вторых, образ автора (точнее, повествователя), цементирующий книгу, объединяющий включённые в неё очерки, эссе, новеллы, дневниковые записи. При этом первое и второе органично слиты.
Вы правы, мы выбираем дорогу, а дорога нас; наши дороги – это выражение нашей сути, того сокровенного, что есть в нас. Как не вспомнить здесь «Одиссею»? Архетипический сюжет возвращения из странствий – на родину, ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

31.07.2017

Автор рецензії: Ірина Чернишенко (джерело: часопис ДЗВІН, №6, 2017)

Критична робітня

КНИГА ПОРІВНЯНЬ

Олександр Апальков. Право на дорогу. – Канів: «Склянка Часу*Zeitglas», 2016. – 224 с.
Передмова: Крым А. «Александру Апалькову писать мемуары еще рано», С.5.
Післямови: Ерёменко В. «Пакт о ненападении», С. 208-216; Шевернога М. «У контексті власної долі», С.217-221.

1.ВСТУП. ХТО ТАКИЙ О. АПАЛЬКОВ?

Автор збірки «Право на дорогу» [1], про яку тут йдеться, непересічний хоча б тому, що він – тримовний письменник: пише українською, російською й німецькою мовами. За походженням він росіянин, але виходець з України, з села Старовірівка Харківської області. ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

20.12.2016

Автор рецензії: Степан Лепех (джерело: Коментарі)

Не буду вдаватися до розлогих розмірковувань про тільки-що дочитану книгу Олександра Апалькова "Право на дорогу". Читав її, маючи на те час. Кілька тижнів. Не на одному диханні: за добу міг перечитати кілька творів, але здебільшого – відкладав в сторону і замислювався над, здавалося б, прописними істинами, які ятрили моє єство чи не один десяток років, були очевидними і зрозумілими. Проте, після прочитаного дивився на них іншими очима, "освіжив" їх, десь там, гибоко, заболіло і видавлювало на поверхню емоції, іноді суперечливі, іноді – вкрай обурливі: чому? І тисячі таких "Чому?". І тисячі відповідей: ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

15.11.2016

Автор рецензії: Шеляженко Юрій (джерело: Український клуб)

Попутчик новітньої історії (Олександр Апальков, «Право на дорогу»


Колаж із переплетених життєвих стежок, представлений у книзі «Право на дорогу» провідного українського літератора Олександра Апалькова, виконаний у кращих традиціях імпресіонізму. Мова не тільки про символічну обкладинку з натяками на містику кохання, далекі вершини та впертий рух вперед, але й про тексти, що живуть за цією обкладинкою. Там зібралися спогади, роздуми, белетристика і навіть дві публіцистичні розвідки про долю музеїв Шевченка та Гайдара в Каневі.

Автор сміливо фліртує з Кліо, музою історії, чого і слід було ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

25.10.2016

Автор рецензії: Сумирний Іван (джерело: Клуб Поезії)

Про книгу «Право на дорогу»

Коли я купую книгу, то не керуюся «розпіареністю» її автора. Я гортаю її, побіжно вихоплюючи абзаци на різних сторінках. Коли вони, ті абзаци, мене зачіпають, купую книгу. Цей спосіб свій я називаю « Із перших, своїх рук».

Мені приємно, наче імпресіоністу, довіряти своїм відчуттям. І коли, прочитавши книгу, пишу про неї, то й передаю лише перше враження, яке справило на мене її читання. Бо вважаю, що саме перше враження – не затьмарене ще нічиїм втручанням, адже склалося воно без усілякого стороннього впливу… Окрім, звісна річ, самого автора книги.
Я радий, що ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

11.10.2016

Автор рецензії: Юлія ТАШАНЬ (джерело: газета ДЗ, , 6 жовтня 2016 року)

Канівський письменник, перекладач і видавець Олександр Апальков розповів про свої життєві дороги у книзі есе

На початку осені цього року у видавництві "Склянка Часу" вийшла друком книга канівського письменника, перекладача, видавця й редактора літературно-художнього журналу "Склянка Часу" Олександра Апалькова "Право на дорогу".

У книзі - двадцять п'ять розділів: дослідження, статті, есе, нотатки з щоденника, замальовки, написані українською та російською мовами. Деякі оповіді раніше були опубліковані в українській та зарубіжній періодиці, інші автор представив на суд читачів уперше.

Більшість ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

25.09.2016

Автор рецензії: Владимир Ерёменко (джерело: Artikel)

ПАКТ О НЕНАПАДЕНИИ
(О книге Александра Апалькова "Право на дорогу")


Всё, что буду говорить здесь об Александре Апалькове, рассыпано в его автобиографических очерках и дневниковых записках, часть из которых включена в его книгу "Право на дорогу".
Я знаком с Апальковым больше двадцати лет. Думаю, он родился в рубашке. В наследство ему достался сильный характер. В нем сочетаются бесшабашность, смелость, расчет, простота. И он – фаталист.
Характер помог Апалькову смолоду овладеть немецким языком, и это немало послужило ему в дальнейшем. В 90-х годах прошлого века, после окончания Харьковского ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

04.07.2016

Автор рецензії: Крым Анатолий (джерело: ПАРНАС)

По разным «меркам» и «градациям» он писатель, который еще не написал свое главное произведение.

Однако его книга «Право на дорогу», которую я раскрыл с некоторым недоумением, поразила неожиданным открытием: именно такими должны быть воспоминания и мемуары писателя. Не «очищенные», где с дальней дистанции призываешь читателя восхищаться мудростью писателя-провидца, перечислением знаменитостей, с которыми автору удалось переброситься несколькими словами, или взять у них автограф, но воспоминания написанные вслед уходящему событию, воспоминаниями сиюминутными, со всеми каверзами слога, неуклюжей ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

03.07.2016

Автор рецензії: Шевернога Маргарита (джерело: Cайт Маргариты Шеверногой)

У КОНТЕКСТІ ВЛАСНОЇ ДОЛІ
Про книгу «Право на дорогу»
Олександра Апалькова



Життєвий шлях кожної людини починається від батьківського порогу, який вона переступає, а далі – незвіданий світ, переплетення доріг, доль і можливостей. Постійно ми стоїмо перед вибором: яким шляхом іти, обрати натоптаний тракт чи самому прокладати нову стежину? Не знаємо, кого зустрінемо в дорозі і куди врешті-решт приведе нас життєва стезя. Але йдемо. Швидко чи повільно, прямо чи серпантинами, вверх чи донизу... Йдемо, реалізуючи своє первинне право – право на дорогу.

«Дороги… Мій життєвий шлях.

Дороги ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

Реклама
Rambler's Top100