Галина і Тарас Микітчак : Джмеленя та Канікульне озеро : роман-казка : Анотація, уривок з книги.

Автор Галина і Тарас Микітчак. Джмеленя та Канікульне озеро : роман-казка. У жанрах Українська міфологія,...
 
Галина і Тарас Микітчак : Джмеленя та Канікульне озеро : роман-казка : Анотація, уривок з книги
Книжки за жанрами

Всі книжки (1552)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Галина і Тарас Микітчак "Джмеленя та Канікульне озеро : роман-казка" (фото 1)
Джмеленя та Канікульне озеро : роман-казка

Галина і Тарас Микітчак

— Теза, 2017. — 256 с.
— м.Вінниця. — Наклад 2500 шт.

Тверда обкладинка. Можливість автографа.
ISBN: 978-966-421-254-7
ББК: 84.4УКР6-4

Жанр:
Українська міфологія
Кіндер-проза
Міське фентезі

Анотація:
А почалося все з протікального сантехніка. Хто ж знав, що він ніякий не шпигун? І Хто ж знав, що доведеться рятувати Канікульне озеро? Та й не лише озеро, а усеньке місто. Сантехнік - водяник, меценатки - загарбники, русалка живе в каналізації, а мер - безхребетне створіння. А ще сусіди, болотяники і скарбник з дна озера! Що вийде зі змішування такого коктейлю в одній книзі?

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (0) Відгуки читачів (0) Де купити (0) Скачати файл

Несподівано з-за дверей до кабінету долинув нервовий сміх Мирона Івановича і його голосні вигуки.
- Ой, яка ви пустунка! Перестаньте, бо я зараз втечу.
- Яке нахабство! – Розгнівана секретарка відійшла від дверей і заходилася робити каву.
Тут з кабінету просто вибухнув голосний регіт Триндикала, який так заливисто реготав, що було незрозуміло чи встигає він ще й дихати. Мабуть, не встигав, бо почав, крізь сміх, голосно втягувати в себе повітря.
- Не треба! Хи-хи! Не підпишу! Ха-ха! Перестаньте! Га-га-га! Не маю права! Не треба! Ги-ги-ги! Захцянські мене з’їдять. Ге-ге-ге-ге! Припиніть, бо я ... [ Показати весь уривок ]

[ Згорнути уривок ]

Реклама
Rambler's Top100