Олександр Апальков, Юхниця Євген, Шеляженко Юрій : Літературно-мистецький журнал "Склянка Часу*Zeitglas", №89 : журнал : Анотація, уривок з книги.

Автор Олександр Апальков, Юхниця Євген, Шеляженко Юрій....
 
Олександр Апальков, Юхниця Євген, Шеляженко Юрій : Літературно-мистецький журнал "Склянка Часу*Zeitglas", №89 : журнал : Анотація, уривок з книги
Книжки за жанрами

Всі книжки (1529)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Олександр Апальков, Юхниця Євген, Шеляженко Юрій "Літературно-мистецький журнал "Склянка Часу*Zeitglas", №89 : журнал" (фото 1)
Літературно-мистецький журнал "Склянка Часу*Zeitglas", №89 : журнал

Олександр Апальков, Юхниця Євген, Шеляженко Юрій

Склянка Часу*Zeitglas, 2019. — 144 с. — (Серія: часопис).
— м.Канів. — Наклад 1000 шт.

Можливість автографа.

Жанр:
Часописи
Проза
Есеї

Анотація:
У своєму свіжому №89 подає майстерні добірки новітніх поезій молодих українських та закордонних авторів сьогодення, оздоблюючи їх хисткою прозою, дотепним гумором та диво-колажами української художниці Марини Громенко у співдії майстра графіки Олексія Мартиросова.
Докладно: https://zeitglas.io.ua/s2644972/

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (0) Відгуки читачів (0) Де купити (0) Скачати файл

Вона щороку приходила. . . весна. До когось сьомою до когось тринадцятою. Більше, менше- не важливо. Важливо, що цвіли проліски, по суботньому цвірінчали горобці, шелестіли у шихверних комірках, купалися у, ще не спитих квітневим сонцем, калюжах, потім сохли на тинах сонно хитаючись із боку у бік. А ми – не горобці, ми – кагала рудчанської дітвори, що не стримно росли. . . вилазили із куплених до першого вересня светрів, штанців і чобіт, пальтичок. А втім – цвіли проліски. І це був сигнал, як у спецназівців, без слів – один у той бік, два у інший я – прикриваю. . .
І ми вже на щляху ... [ Показати весь уривок ]

[ Згорнути уривок ]

Реклама
Rambler's Top100