Тетяна Лісненко : Вічна дорога до мами : поезії про маму, зібрані в хронологічному порядку : Анотація, уривок з книги.

Автор Тетяна Лісненко. Вічна дорога до мами : поезії про маму, зібрані в хронологіч...
 
Тетяна Лісненко : Вічна дорога до мами : поезії про маму, зібрані в хронологічному порядку : Анотація, уривок з книги
Книжки за жанрами

Всі книжки (1667)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково
, але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Тетяна Лісненко "Вічна дорога до мами : поезії про маму, зібрані в хронологічному порядку" (фото 1)
Вічна дорога до мами : поезії про маму, зібрані в хронологічному порядку

Тетяна Лісненко

Оберіг, 2018. — 198 с.
— м.Житомир. — Наклад 100 шт.

ISBN: 978-617-7703-23-4
ББК: 821.161.2 06

Жанр:
Збірки лірики
Публіцистика
Римований вірш

Анотація:
Прозово-поетична збірка - молитва до всіх матерів світу, сповідь до єдиної і найріднішої, своєрідний переспів найніжнішій, найріднішій, найсвятішій... Зворушливі спогади поетеси про своє дитинство та роль матері у вихованні. Твори розташовані в порядку від дитинства до зрілого, мудрого віку. Книга присвячена Міжнародному ДНЮ МАТЕРІ.

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (0) Відгуки читачів (0) Де купити (0) Скачати файл

Світ занімів, остуджений вітрами,
І біль у душах рідних закипів…
Перехворіла й зиму рідна мама,
І ось останній день її згорів…
В холоднім квітні згасла її зірка,
(Навіть заплакав місяць молодий!)
Меди в ту мить неначебто погіркли,
Й заплакав берест скрипами рудий.
І крик тужіння в хаті стоголосий,
І щем у серці воском закипа..,
Усе в дворі печаллю налилося,
У горі все минуле потопа…
А важко так дітей своїх ростила,
Траплялись дні і холоду, й нужди, -
Колись в дворі хазяйкою ходила,
Тепер пішла… Навічно, назавжди…
І навіть не оглянулась при тому,
Лишила двір і сад, і квітники.
Хіба ... [ Показати весь уривок ]

[ Згорнути уривок ]

Реклама
Rambler's Top100