Книголюбам пропонуємо
купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх видів книг,
окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua
Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
|
|
|
Баркароли : Оповідання
Антон Санченко
— Факт,
2008.
— 368 с.
— (Серія: Exceptis excipiendis).
— м.Київ. — Наклад 4865 шт.
ISBN: 978-966-359-254-1
Жанр:
— Мариністика
— Цикли різножанрових оповідань
— Репринтне видання
Анотація:
«Баркароли» — це пісні на воді. Тож у цій книжці багато пісень і морів. Лінива літня Адріатика поблизу Венеції й негостинне зимове Чорне море під Новоросійськом, величний Індійський океан і неозора Атлантика.
Вистачає також екзотичних портів, як ось Вішакхапатнам чи Мапуту, кранів, докерів, портових пивничок і суден. Причому кожне судно має не тільки написане на борті ім’я, але й прізвисько, яке гуляє на язиках моряків. Зовсім як у людей. А люди ж моря вважають слово «романтик» лайкою і співають лише під посвист вітру, коли їх ніхто не почує. Тому, щоб підслухати їхніх пісень, доводиться проблукати у морях половину життя. Але ті пісні того варті.
Для школярів: "Оповідання про книжку" можна почитати за адресою http://avtura.com.ua/article/26/
|
Лінк із зображенням книжки:
|
|
Результат: 1-2
(всього 2)
|
Сторінка:
1
|
| Відгук |
|
03.12.2012
Cherny
(Оцінка: Варто прочитати)
Знаючи автора особисто, деякі моменти з цих оповідань я чув ще до виходу книги, от як наприклад фразу “Який алкоголік? Я старший механік!”. Тим цікавіше було зустрічати знайомі сцени, вплетені в сюжет та характери героїв.
Для мене “Баркароли” - це книга не тільки про романтику далеких морів, а й про романтику близької ріки з присмаком ностальгії за часами, коли до невпинно працюючих шлюзів вишикувалися черги самоходок, назустріч яким виривались купки метеорів та комет по 2-3 за раз; коли кавуни з Херсона до Києва возили річкою, а не фурами по роздовбаних шляхах міжнародного значення; коли Річковий вокзал в Києві був дещо іншим, ніж пуста та темна споруда на узбіччі щоденних заторів на набережній.
А ще книга про людей, в яких є щось над-повсякденне. Чи може автор так майстерно виліпив своїх героїв з суміші звичайного життя та любові до океанів, морей та річок? Вирішувати вам.
|
|
27.11.2010
"У чоловікові закладено почуття ритму, йому треба лише дозволити" - ця цитата з Жванецького нерозривно для мене пов"язана з цією книжкою.
Автор поставив небанальне завдання: текстом передати ритм музики. І насправді передав значно більше. Це і ритм моря: як стихії і середовища життя. Циклічність розвитку країни аж до цілковитого занепаду і сподівання на новий виток. Різний темп відчування різних народів. Дофіга всього.
Це справді досконалі баркароли, морські пісні. З невідв"язним мотивами і словами, що западають в душу.
Про філософію автора варто писати серйозніше і довше, але якщо коротко: в замкнутій спільноті посеред невблаганної (соррі за пафос, але ж яка вона ще?) стихії все стає справжнім.
Дуже справжня книжка:)
|
|
Результат: 1-2
(всього 2)
|
Сторінка:
1
|
|
|
|
