УФО №4(14) 2010 : Український фантастичний оглядач
Радій Радутний, Субчак Олег, Тимур Литовченко, Сілівра Ігор, Козирєв Костянтин, Соловей Галина, Чешко Ксенія, Федько Наталія, Росіцький Роман, Карацупа Віталій, Олександр Левченко, Андрос Олег
— Панорама,
2010.
— 96 с.
— (Серія: Фантастика).
— м.Львів. — Наклад 1000 шт.
Можливість автографа.
Жанр:
— Фентезі
— Фантастичний детектив
— Часописи
Анотація:
Колонка редактора
ПРОЗА
Олег Субчак "Останній ворог"
Радій Радутний "Містер та місіс Орф"
Костянтин Козирєв "Мисливці за часом"
Ігор Сілівра "Фокусник"
Роман Хмаринка "Цунамі в мережі"
Галина Соловей "Гадове яйце"
Ксенія Чешко "На узбіччі"
Олександр Пащенко "Амулет"
Тимур Литовченко "Плагіатор"
Фантастична поезія
Наталія Федько "Легенда старого парку"
Роман Росіцький "Ми живемо на планеті-полігоні"
НЕПРОЗА
Радутний Українська (та не зовсім) альтернатива
Карацупа Френк Фразеті
Інтерв'ю
Левченко " Віч-на-віч із собою"
ТЕЛЕСКОП
Олег Андрос "Дитя людське"
Фантастичні анекдоти
ФАНТАСТИЧНІ НОВИНИ
Тоталоскоп
Реальність на межі фантастики
Відповіді на кросворд у 3-10
Лінк із зображенням книжки:
|
Шановні читачі,
почну здалеку. Як ще тільки починався наш УФО, зібралися письменники-засновники й почали створювати редакційну політику. Не скажу, що завжди воно відбувалося на тверезу голову, але вийшло нібито непогано, чи не так?
Були питання суто технічні, були організаційні, а потім вилізло ще одне, так би мовити, морально-етичне: про тексти самих редакторів. Чи можна їх друкувати? Чи варто? Редактори вже на той момент були більше-менш відомі письменники, їхні імена на обкладинці могли привабити читача, а новачків хто куплятиме? З іншого боку - а де ж їм взятися, тим новим іменам, якщо ... [ Показати весь уривок ]
не буде їм де друкуватися?
Ті читачі, що з нами із самого початку, можливо, пам'ятають, що перший номер складався виключно з новачків.
Врешті-решт знайшли розумний баланс, й відомих людей виносили на обкладинку, й аматорам давали дорогу, й себе не забували, але не нахабніючи. Розуміючи, що до власного тексту редактор сліпий - давали один одному на редагування. Вагалися, перед тим як прийняти рішення - бо відсутність контролю, вона, знаєте, таки розбещує, і я не лише про редакторів кажу.
А з надісланими текстами, знаєте, як важко? Трапляється хороший, гладенько написаний текст, а редакторові видається нудним. Або навпаки, кострубато-незграбне, типово аматорське оповідання з таким чудовим сюжетом, що хоч бери та сам переписуй. Або середнє, ні в тих, ні в сих.
От би хто кожного разу стояв за плечем й підказував, що друкувати, а для чого пошукати іншого видавця!
Ви будете сміятись, але підкажчик знайшовся. Конкурси. "Самосудні" конкурси, де кожен сам собі і читач, і письменник, процедура вибору призерів - прозора та демократична, й смаки однієї людини майже не впливають на зайняте місце. Найкращі стосунки у редакції склалися з конкурсом "Зоряна фортеця" (starfort.in.ua), й редакція сподівається, що вони триватимуть. На підході білоруський конкурс Ордена Короля Стаха, ведуться переговори з іншими організаторами, й взагалі ми відкриті для пропозицій.
Ви будете сміятися ще дужче, але головний редактор УФО також взяв участь у останній "Фортеці", несподівано для самого себе її виграв й тепер змушений самого ж себе й надрукувати. З топу того ж конкурсу було вибране ще кілька оповідань, так що під час підготовки цього номеру вагань було менше.
Ну чи став номер від того кращим, або навпаки, гіршим - судіть самі.
Головний редактор УФО
Радій Радутний [ Згорнути уривок ]
|