|
Захід зеленого сонця : новели та оповідання
Олексій Ганзенко
— ПФ "Смарагд",
2011.
— 132 с.
— (Серія: Нова психологічна проза).
— м.Луцьк. — Наклад 1430 шт.
ISBN: 978-966-2676-03-7
ББК: 84,4УКР6 Г19
Жанр:
— Романи, новели та оповідання
— Психологічне
Анотація:
Персонажі новел і оповідань автора, а це і люди, і тварини (зокрема пес, а ще такі екзотичні на українських теренах. як слони) - водночас і трагічні, і комічні. кожен із них веде боротьбу за своє місце під сонцем, змагаючись то із самим собою, то з іншими, то з обставинами. Іноді вони програють - або залишаючись при цьому живими, або закінчуючи летально.
Умовними "персонажами" прози автора можна вважати життя і смерть, кохання і пристрасть, гроші та безгрошів'я, страх і безвихідь, сміх крізь сльози та сльози без сміху...
Петро Коробчук
|
Лінк із зображенням книжки:
|
До зими якось… бо це остання буде зима – відчувала Василиха, скільки їх залишилося там – не перебудуть зими… Торік іще семеро було. Ого, як зійдуться! А взимку Шестерня вмер, Калиниха вмерла, ця не лежала – справно заховали, син із району копачів привіз… А Гуриху небоги в пансіонат якийсь одвезли. І осталося їх четверо на Ластов'я: Скакунчиха, Михайлиха, Лучиха й вона, Василиха, колишня передова ланкова.
Нема села, ні школи, ні ферми, ні бригади, нічо… Зрідка хто на літо приїде, дачники… До Лучихи щоліта… та поїхали вже – дітям у школу скоро… Еге, збігло літо й відро в криницю впало – недобрий ... [ Показати весь уривок ]
знак… Поки дванадцятеро жило в Ластов'ї, то автобус ходив, а як дванадцяте вмерло – не стало автобуса. Казали – закон такий у них є, що як менше дванадцяти в селі, то не треба автобуса… Ні, в зиму не варт… [ Згорнути уривок ]
|
