|
Назви пустку матір"ю
Лайєм Карсон
— Темпора,
2011.
— 128 с.
— м.Київ. — Наклад 2000 шт.
ISBN: 978-617-569-047-5
Жанр:
— Автобіографічне
Анотація:
Книга Лайєма Карсона не лише переповідає спогади з дитинства автора, але й спонукає до роздумів, що вони значать для людини. На прикладі власного життя автор спробував пояснити, що саме мова оточення, родинні перекази, музика, література є визначальними для формування особистості. Зокрема, Карсон показує, яку важливу роль для нього відіграла його рідна ірландська мова — мова, яку йому заповіли батьки і водночас мова, якій загрожує зникнення.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Знаю, я погано говорю ірландською. Але так нею говорять усі, хто взагалі нею говорить – трошки краще, чи дещо гірше. У Ґленколемкіллі, в Донеголлі, моя сестра Кетлін знайомить мене з Лайємом О’Кіннеґаном, він бореться за збереження ірландської в цьому окрузі. І він спершу розводить руки дуже широко – «оце так знав ірландську мій дідусь», потім – звужує до ширини тіла – «отак її знав тато», а потім зводить руки майже докупи – і саме стільки знаю я.
Поет Лайєм О’Міртіл розказує про Шона О’Ріордана, який говорив про an teanga seo leath-liom – «наполовину мою мову» як стигму.
«Я думаю про це інакше. ... [ Показати весь уривок ]
Я завжди розумів, що an teanga була leath-liom. І я завжди переходжу від однієї leath до іншої. Одна leath, і ще одна – разом складають ціле. Наш обов’язок – певною мірою забути мову, а потім вчитися. У нас не лишилося звукозаписів і цінностей. Хто годен сказати «моя ірландська краща, ніж твоя» чи навпаки? Смішно. Я говорю так, як говорю.» [ Згорнути уривок ]
|
