|
Як вони вкрали у нас гру : історія чемпіонатів світу з футболу
Дейвід Єллоп
— Темпора,
2012.
— 664 с.
— м.Київ. — Наклад 2409 шт.
ISBN: 978-617-569103-8
Жанр:
— Сучасні переклади
— Спортивне
— Історична документалістика
Анотація:
Автор описує історію чемпіонатів світу з футболу в ХХ ст. - найцікавіші моменти матчів, закулсну гру, комерціалізацію та корупцію на найвищому рівні. Оповідь базується на численних спогадах та інтерв'ю, зокрема з двома президентами ФІФА - Жуаном Авеланжем та Зеппом Блаттером - та легендарним Пеле.
Книга розрахована на поціновувачів футболу, усіх, кого зацікавить запропонована тематика.
|
Лінк із зображенням книжки:
|
Фінальний матч Англії та ФРН 1966 року для багатьох англійців — підліткового віку й старших — чимось нагадував убивство президента Кеннеді. Кожен може пригадати, де він тоді був і що робив. Проте була й одна відмінність.
Трагічна подія, що трапилася з президентом, застала людей за різноманітними заняттями. Під час фіналу Чемпіонату світу ми всі були в одному місці й робили те саме. Кожен з насидів на «Вемблі» й дивився, як перемагає Англія.-На стадіоні, який тоді міг вмістити 90-100 тис глядачів, 30 липня 1966 року, в суботу, насправді було близько сімнадцяти мільйонів уболівальників, їхня присутність, ... [ Показати весь уривок ]
поза сумнівом, відчувалася.
Якщо півфінал проти Португалії був струсом, то фінал — принаймні для уболівальників обох команд — уже вийшов за межі шкали Ріхтера. Гра жваво переміщувалася з одного краю поля на інший. На тринадцятій хвилині Німеччина забила перший гол, ще за шість хвилин Англія зрівняла рахунок. Гані, якому знову віддали перевагу перед Ґрівзом, пропустив гол перед самим закінченням першого тайму. У другому таймі, менш, ніж за 13 хвилин до КІНЦЯ, англієць Мартін Пітере забив ще один гол у ворота суперників — і команда тепер мала просто триматися й відбивати щоразвідчайдушніші атаки німців. За чотири хвилини до кінця м'ячем заволодів Гант — справа від нього були Герст і Боббі Чарльтон, а від воротаря суперників його відділяв лише один німецький захисник — і скористався ситуацією, віддавши пас на Чарльтона за мить до реакції захисника. Чарльтон не влучив у ворота. Коли до свистка лишалося півхвилини, той-таки Джем Чарльтон і німецький воротар Гелд схопилися за м'яч. Багато хто вважав, що німець пору шив правила; швейцарський суддя Дінст мав іншу думку й присудив Німеччині штрафний з-за меж штрафного майданчика. Після удару Еммеріха м'яч ударив одного з німців у спину, перелетів до іншого, який зробив пас повз ворота на Вебера, що й забив гол. Після свистка рахунок був нічийним. Уперше від 1934 року суддя призначив додатковий час. На десятій хвилині виникла нерозв'язна суперечність. Після удару Герста м'яч вдарився об перекладину воріт і відскочив на землю. Гант укляк на місці, піднявши руки й тріумфуючи. Він не мав сумніву, що м'яч перетнув лінію. Якби він тільки підсунув його ногою за лінію воріт, вся проблема б зникла, так і не розгорівшись.
Суддя Дінст не був такий упевнений. В оточенні німецьких гравців, які висували свої претензії, він через усе поле йшов до лайнсмена росіянина Бахрамова. Обидві нації чекали на результат. Бахрамов без вагань підтвердив, що гол був. Він вказав на центр поля, і стадіон вибухнув оваціями. Німці відмовилися визнавати свою поразку, знову й знову напираючи на суперників, але англійські захисники відбивали їхні атаки. За мить до фінального свистка Герст отримав довгий і точний пас від Мура й забив третій гол — це був перший гет-трік у фіналі чемпіонатів світу. Усе скінчилося. Кубок світу виграли в чесному змаганні, яке трохи очистило гіркий наліт від попередніх ігор. [ Згорнути уривок ]
|
