Дзвінка Матіяш : Історії про троянди, дощ і сіль : Рецензії в пресі.

Рецензії в пресі на книжку Дзвінка Матіяш. Історії про троянди, дощ і сіль. У жанрах Проза. Рецензії опубліковані в Український журна...
 
Дзвінка Матіяш : Історії про троянди, дощ і сіль : Рецензії в пресі
Книжки за жанрами

Всі книжки (1428)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Дзвінка Матіяш "Історії про троянди, дощ і сіль" (фото 1)
Історії про троянди, дощ і сіль

Дзвінка Матіяш

Темпора, 2012. — 204 с.
— м.Київ. — Наклад 1000 шт.

Тверда обкладинка.

Жанр:
Проза

Анотація:
Книга прози Дзвінки Матіяш — це своєрідний триптих, кожна частина якого складається з 15 коротких оповідей, які авторка назвала історіями про троянди, про дощ і про сіль. Але жодного стосунку до флористики, метеорології чи мінералогії вони не мають. В цих оповіданнях ідеться про людські взаємини, про любов і мудрість, про те, що єднає людей та допомагає нам краще зрозуміти одні одних.

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (6) Відгуки читачів (0) Де купити (1) Скачати файл
Рецензія

05.07.2013

Автор рецензії: Василь Карп’юк (джерело: Український журнал)

„Всі ми заїки перед Богом, бо ж нам нічого Йому сказати, коли Він розпитуватиме нас про наше
життя“, – пише Дзвінка Матіяш у своїй найновішій книзі „Історії про троянди, дощ і сіль“. Натомість
маємо людське спілкування, яким можемо втішатися і насолоджуватися. Неточно цитуючи Прохаська, спілкування – найбільше щастя, яке може бути у людини чи іншої живої істоти.

Писання книг – також спілкування. І коли маємо безпосередню живу мову, то можемо поспереча-
тися. Коли ж читаємо книжку, то навіть маючи схильність не погодитися з автором, маємо знання,
що автор ніби над. Тому вже автор має попіклуватися, ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

05.02.2013

Автор рецензії: Світлана Богдан (джерело: Літакцент)

У давні часи, коли світ жив іще не в таких прискорених темпах, як нині, Божа Матір ходила собі пішки. Проте в епоху швидкісних поїздів і миттєвих sms їй, аби всюди встигати і вчасно втрапляти до всіх, кого вона оберігає, довелося завести собі транспорт. Звичайно, для цього якнайкраще пасував екологічний його вид – велосипед. Тож тепер вона повсюдно на ньому мандрує. А хто про це не знав, тому варто взяти до рук книжку Дзвінки Матіяш «Історії про троянди, дощ і сіль» і прочитати, адже саме там про це й написано.

Назва досить чітко відображає структуру книжки, що складається з трьох частин: «15 ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

11.12.2012

Автор рецензії: Ніна Кур'ята (джерело: BBC Україна)

Книга Дзвінки Матіяш "Історії про троянди, дощ і сіль" об’єднує під однією палітуркою сорок п’ять коротких "історій", як їх означає сама авторка, по п’ятнадцять на кожен розділ – як і обіцяно, про троянди, дощ і сіль, відповідно. І хоча сама вона в інтерв’ю ВВС Україна зізналася, що деякі історії були написані раніше, ніж народилася ідея цієї книги, а деякі були написані пізніше, щоб "врівноважити" окремі розділи, - книга сприймається напрочуд цілісно, а окремі персонажі "перегукуються" між собою або повторюються в різних розділах.

Розгортаючи книгу, одразу розумієш, що перед тобою – не особисті ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

03.12.2012

Автор рецензії: Ксеня Кисіль (джерело: BBC Україна)

Заспокоєння, розвага чи дидактичне повчання – так чи інакше щось із перерахованого ми очікуємо отримати від читання. А твори Дзвінки Матіяш близькі до того, про що якось розповідав Тарас Прохасько – предмет, який потрібен щонайбільше пару разів на рік (палка, яка необхідна, щоб дістати відро із криниці, якщо воно відірвалось), але важливість якого незаперечна.

Тож від "Історій" варто чекати молитовного заспокоєння, світла та рятівного добра. Цю властивість, більш того - ціль, можна помітити і в попередніх книгах письменниці: "Роман про батьківщину" та "Реквієм за Листопадом". Та дещо в новій ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

25.10.2012

Автор рецензії: Олена Шарговська (джерело: Gazeta.ua)

"Ми з тобою зовсім не знайомі", - звертається Дзвінка Матіяш до своєї бабусі у першому оповіданні "Історій про троянди, дощ і сіль". Пише, що не знає її зовнішності, бо та померла за п'ять років до народження авторки, а на єдиному фото не розбереш. Згадує, що в родині всі любили співати й намагається уявити бабусин голос. "Я не знаю, який у тебе голос був - часом думаю, що тонкий і високий, такий, як шовкова нитка, якої не можна розірвати, якої не можна зубами перегризти, її можна тільки перепалити".

Пригадую при цьому, як дізналася про смерть своєї бабусі. Сім'єю тоді вирушили на море, до Щолкіна ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

18.10.2012

Автор рецензії: Жанна Куява (джерело: Друг читача)

Годі уявити, яким було би наше життя без квітів, дощу та солі. Чиє око не ваблять троянди, які засвідчують про красу землі, на якій живемо? Хіба не просимо ми дощу, коли він про нас забуває? І якою необхідною для нас є сіль, котра, як ніщо інше, робить нашу їжу смачною. Можливо, саме тому українська письменниця Дзвінка Матіяш обрала ці три важливі речі, аби описати їх у найрізноманітніші способи. Втім, якщо узагальнити, то «Історії про троянди, дощ і сіль» – це сорок п’ять (по п’ятнадцять у кожному розділі) оповідок-підказок, як можна вміти любити. По-справжньому. Дитинно. Як того хоче Бог…

Цю ... [ Показати всю рецензію ]

[ Згорнути рецензію ]

Реклама
Rambler's Top100