Толкін Дж.Р.Р. : Легенда про Сігурда і Гудрун : Відгуки читачів.

Відгуки читачів на книжку Толкін Дж.Р.Р.. Легенда про Сігурда і Гудрун. У жанрах Міфологія інших народів.
 
Толкін Дж.Р.Р. : Легенда про Сігурда і Гудрун : Відгуки читачів
Книжки за жанрами

Всі книжки (1428)

Книжки за першою літерою назви
Книголюбам пропонуємо купить мебель
для ваших книг.
Шафи зручні для всіх
видів книг, окрім електронних.
www.vsi-mebli.ua

zahid-shid.net

Телефонный спрвочник Кто Звонит

Життя бентежне, але не зле, як казала одна наша знайома. Тому нам доводиться давати рекламу, щоб підтримувати сайт проекту. Але ж Вам не складно буде подивитись її? Натискати на ці посилання зовсім необов’язково , але якщо Вам щось впало до вподоби - дозволяємо . З повагою, колектив "Автури".
Книжка
Книжка Толкін Дж.Р.Р. "Легенда про Сігурда і Гудрун" (фото 1)
Легенда про Сігурда і Гудрун

Толкін Дж.Р.Р.

(Переклад: Катерина Оніщук (Міхаліцина), Олена О'Лір)

Астролябія, 2010. — 496 с.
— м.Львів. — Наклад 2000 шт.

Тверда обкладинка. Можливість автографа.

Жанр:
Міфологія інших народів

Анотація:
Сповнена драматичного напруження Толкінова версія величної нордичної легенди вперше постає перед українським читачем. Перед нами дві споріднені пісні, витворені на основі ретельного вивчення стародавньої поетичної традиції Ісландії та Норвегії при максимально точному збереженні віршових форм, що дає змогу передати концентровану енергетику старовинних пісень. У «Пісні про Вольсунґів» ідеться про родовід звитяжного Сіґурда, вбивці дракона Фафніра, чиїм проклятим скарбом герой заволодів; про пробудження валькірії Брюнгільд; про прихід героя до двору вельможних володарів Ніфлунґів (Нібелунґів); про зародження великого кохання, — але і про велику ненависть, яку викликала до життя чаклунка, матір Ніфлунґів, і яка спричинила затяту боротьбу і трагічну розв’язку для Сіґурда та Брюнгільд, Ґуннара Ніфлунґа та його сестри Ґудрун. А «Пісня про Ґудрун» розповідає про подальшу долю героїні після загибелі Сіґурда, про її шлюб із могутнім Атлі, правителем гунів (історичним Аттілою), про вбивство за його наказом братів-Ніфлунґів і про страхітливу сестрину помсту. До поем додано детальні коментарі упорядника, які знайомлять читача зі специфікою еддичної поетики та з реальним історичним тлом легенди.

Поділитись:

Лінк із зображенням книжки:

  Уривок з книжки Рецензії в пресі (0) Відгуки читачів (1) Де купити (0) Скачати файл

Результат: 1-1 (всього 1) Сторінка: 1
Відгук

18.03.2013
Сварожич (Оцінка: Варто прочитати)

Почав читати... Враження скоріше негативні. Перекладачки (шкода, що аж дві) для початку могли б ознайомитись хоч у загальному з історією скандинавських народів, перш ніж братись до перекладу такого твору.
Я вже не кажу про те, що не передано самого духу саги...
Крім того, шановні панянки перекладачки поняття зеленого не мають про озброєння та обладунки скандинавських воїнів того часу. Так ними кілька раз поспіль використовується для назви щита слово "тарча". Як на те пішло, то вже "тарч". А для загального розвитку панянкам-перекладачкам - тарч, торч (польск. tarcz, от старофр. targa — щит; давньонім. zarge) — назва щитів, які використовувались в європейских армиях з XIII по XVI ст.ст (!). Це вигнуті щити різноманітної форми, які зазвичай мали "локтьове" кріплення , один ремінь надягався на передпліччя, а другий затискався у долоні. З правого боку іноді робився виріз, призначений для фіксации списа.
З І по Х ст. у Скандинавії міцно утвердились круглі щити з умбоном, який захищав руку, так як наибільш поширеним кріпленням щита на руці у скандинавів було кулачне кріплення. Під умбоном проходило руків"я, за яке воїн і тримав щит. Таке кріплення зручне тим, що щит легко зкинути, що досить важливо в бою, оскільки давало змогу взятись за зброю обома руками. Це й малось на увазі в частині ІІ (Сігню) строфа 24: "...His shield he shed: with shining sword smoking redly slew two-handed" , тобто "...Він щит свій зронив (чи скинув): блискучим мечем червоно паруючим вбивав обіруч"(перекладено: "...Без тарчі періщив паруючим червоно мечем розіскреним - разив обіруч"). На відміну від перекладачок, Дж. Р. Р. Толкін знав, про що писав. Маленькі неточності породжують великі непорозуміння.
Щодо книги, то все ж її варто прочитати, тим більше що видавництво мудро включило у дане видання твір мовою оригіналу. А панянкам- перекладачкам хочеться побажати не братись за роботу над тими творами, епоха подій яких є для них темним лісом. Хочеться читати зарубіжних авторів в українському перекладі від фахівців справи, а не Дарій Донцових від перекладу.
Результат: 1-1 (всього 1) Сторінка: 1
Реклама
Rambler's Top100